Поки що нічого не сталося. Поки що це "лише ринки", які доволі сильно трусить. Що ж, щохвилини під час торгів на біржах у деяких куточках планети прогорають мільярди. Та це не є справжньою несподіванкою, адже якщо пригадати (досить високі - Ред.) показники акційних індексів останніх тижнів і місяців, то і млосно може стати.

Звісно, "перегріті" фінансові ринки мали перетравити протягом останніх тижнів купу поганих новин, у першу чергу з Китаю. Коли друга найбільша економіка світу переживає подібний "напад слабкості", цей факт сам по собі може змусити інвесторів захвилюватися. Але це ж не єдина причина. Є ж і інші нові індустріальні країни, які колись вважалися такими, що подають надії, а нині викликають занепокоєння. Та ж Росія, ослаблена санкціями Заходу та домашніми проблемами. Або Бразилія, яка, як і Росія, робить ставку передусім на експорт сировини і нині ковзнула в рецесію через падіння попиту і спричинене цим падіння цін.

Що робити з грошима?

Зрозуміло, що шукати причини тільки в коливаннях нових індустріальних країн - надто просто. Адже бум на ринках акцій, який триває вже сім років, фактично "дотували" центробанки світу. Федеральна резервна система США і Європейський центробанк (ЄЦБ) після банкрутства Lehman Brothers накачують ринки мільярдами доларів та євро, у той час як облікові ставки були зменшені майже до нуля. Але куди ж із цими всіма грошима? Вони ж мають кудись вкладатися з метою принести якісь прибутки. Передусім якщо пенсійні фонди та страхові компанії хочуть виконувати свої дохідні обіцянки.

Саме через це інвестиції робилися переважно в акції в усіх можливих варіаціях. Але, і це речення завжди вживається як попередження перед укладанням кожної угоди з цінними паперами: акції передбачають коливання курсів, які в найгіршому випадку можуть призвести зокрема й до цілковитої втрати інвестицій. Завжди треба читати інструкцію з використання! До цього додається ще один феномен "дикої" сучасності. Компанії, на які інвестори поклали великі надії та в які вклали свої гроші, використовують власні прибутки тільки в другу чергу для нових інвестицій. Натомість вони передусім квапляться забезпечити розкішні виплати для власних акціонерів.

Жодних питань, коли все процвітає

З іншого боку, це ж і не перший обвал за минулі роки. Ринки, як прогнозували чимало експертів у зв’язку з "булькою дешевих грошей", будуть надзвичайно волатильними, себто коливатимуться. Варто хоча б пригадати минулу осінь, коли німецький Dax почав падати й зміг зупинитися лише на позначці в 8400 пунктів. Причиною цього було кон’юнктурне занепокоєння, яке виявилося необґрунтованим. Потім справи різко покращилися, індекс злетів на 4000 пунктів за півроку. Зростання припинилося тільки після досягнення нового рекорду в 12 390 пунктів. Кумедно, що в такі моменти ніхто не питає про причини. Але щойно показники падають, всі починають нервувати і хочуть дізнатися, чому почався рух у зворотній бік і коли він скінчиться.

У таких випадках допомагає погляд на голі цифри. Німеччина експортує свої товари в першу чергу до Європи і тільки сім відсотків - до Китаю. Можливо, пекінським проблемам і "дякують" зараз за кілька безсонних ночей керівники деяких німецьких фірм, передусім з галузі автомобілебудування. Але чимало інших німецьких бізнесменів таких проблем не мають. Інший заспокійливий факт - стан економіки Сполучених Штатів, яка зростає. До цього додаються помірні ціни на сировину, як-то нафту та мідь. Це створює проблеми країнам-постачальникам, але для імпортерів забезпечує сприятливу кон’юнктуру.

Тепер багато що залежить від Федеральної резервної системи США та її глави Джанет Єллен. Адже саме лише оголошення про плани підвищення облікової ставки (federal funds rate) американського центробанку спричиняє значні побоювання, передусім у нових індустріальних країнах. Інвестори уже деякий час масово забирають звідти гроші, сподіваючись на вищі відсотки у США. Це зачароване коло. Однак коли-небудь кризова терапія у вигляді "грошової повені" та нульових відсотків має припинитися. Проблема лише в тому, що якщо китайська криза дійсно поглибиться і потягне донизу світову економіку, то Заходу вже станом на сьогодні бракує інструментів, щоб від цього захиститися. Наслідки від колапсу Lehman - вони все ще відчуваються.