Хоча Барак Обама і запропонував німецькій канцлерці навчити її грати в гольф, насправді президент США, чий термін спливає, робить ставку на те, що Ангела Меркель за кілька років не спіймає його на слові. Причина - проста і очевидна - за кілька місяців до складання повноважень Обама вбачає загрози власній політичній спадщині. Світовий порядок, прописаний трансатлантичним союзом США та Європи після Другої світової, наприкінці двох термінів Обами виглядає більш крихким, аніж будь-коли раніше.

Нова холодна війна поставила під питання мир у Європі, тоді як Україну зробила зоною боротьби за вплив між Заходом та Росією. Видається, що Близький та Середнй Схід самознищується, затиснутий у лещатах деспотів і терористів. Тоді як у Європі криза біженців за кілька місяців розхитала основи шістдесятирічної європейської єдності.

Зміна караулу серед сильних світу цього

Найбільш впливовий державець світу видається напрочуд вразливим, ба навіть безсилим. Здається, це стало чітко зрозуміло і самому 44-му президентові США - тому він зараз почав у Німеччині "наступальну кампанію" з пошуку гаранту власної спадщини. Перш за все він бачить у цій ролі Анґелу Меркель, яка б просувала трансатлантичну вільну торгівлю, кооперацію замість конфронтації та стабільність демократії. Він показав це у Ганновері - словами, жестами та символами. Він оцінив її "тверду руку", "принциповість" та "абсолютне прагнення до об'єднання Європи". Обама відзначив, що Меркель бореться за уніврсальні цінності, навіть у ситуаціях, де це вочевидь складно. Вона встала на правильний бік історії у кризі біженців - оди Обами Меркель не поспішали закінчуватися.

Перш за все, це вираження щирої, особистої вдячності - попри не завжди прості особисті стосунки з Анґелою Меркель. Спецслужби Обами прослуховували мобільний канцлерки. Це обернулося втратою довіри та поваги подруги Анґели - більше, аніж усвідомлювали американські партнери. Але прагматизм знову спаяв їх разом. Не в останню чергу через переконання, що світ "не в порядку" і потребує тверезої та зваженої позиції світових лідерів. У цій формі вони прийшли до взаєморозуміння і довіри.

Але за наближенням Обами до Меркель криється і розрахунок: президент США у січні передасть справи наступникові, йому потрібен той, хто продовжить захищати його бачення світової політики. На його батьківщині багато хто сумнівається, що можливий переможець Дональд Трамп буде надійним партнером. Ризик того, що відцентрові сили всередині Європи через кризу біженців зрушать з місця якір стабільності - Меркель - з політичної карти, ввижається Обамі геополітичних кошмаром. Цим пояснюється те, що Обама кидає на шальки терезів залишки свої політичної ваги - таким чином, вступаючи у конфронтацію з чисельними опонентами Меркель щодо політики стосовно біженців.

Кінець єдиної Європи - кінець вільного світу

Спільні проекти покликані допомогти підготувати ґрунт для нових:дискусій поза дебатами щодо біженців, які знову об'єднають Європу. Обамі угода про трансатлантичну вільну торгівлю (TTIP) видається таким об'єднавчим чинником, з яким він хоче надати трансатлантичній дискусії нового імпульсу. Меркель він прагне зробити організаторкою нового економічного порядку по обидва боки Атлантики. Гарантка єдинства Європи - ще одна роль, у якій Обама бачить Меркель.

Обама вважає, що у Європі виник політичний вакуум. Ерозія віри у спільний проект об'єднаної Європи. Він вірить, що ця єдність потрібна не тільки Європі, але й іншому вільному світові. Його турботи щодо інституцій на кшталт Європейського Союзу, ООН, Світового банку та МВФ цілком виправдані. Без сильних трансатлантичних зв'язків ці інститути повоєнного порядку довго не протриаються у 21 столітті. Оскільки для Анґели Меркель ліберальний світовий порядок не менш важливий, вона стала незамінним союзником Обамі. І це також входить до його розрахунку, коли йдеться про його обійми з німецькою канцлеркою. Підтримка Меркель стане важливою частиною політичної спадщини Обами.