Welcome to hell! ("Ласкаво просимо до пекла!") - такими словами наприкінці червня страйкарі-поліцейські вітали туристів, котрі прибували в аеропорт Ріо-де-Жанейро. Їхнє серйозне застереження означало: ми не опікуватимемося вашою безпекою, бо вже кілька місяців не бачимо зарплатні.

Але тих, хто приїхав відвідати Олімпіаду, таке привітання не налякало. Навпаки, сотні тисяч туристів та атлетів наважилися прибути у пекло Ріо-де-Жанейро. І це попри загрозу скоєння терактів, вірус Зіка та високий рівень злочинності. І, о диво, вони добре себе почувають! Ще й насолоджуються бразильською гостіннстю, культурою, пляжами та природи - а також Олімпійськими іграми, що вперше проводяться у Південній Америці.

Ріо-де-Жанейро - синонім неба та пекла водночас. Жодне інше місто Бразилії не поєднує в собі настільки разючі контрасти та протиріччя. З одного боку, жахливо висока статистика вбивств, а з іншого - нестримна жага до життя та веселощів.

Ріо святкує саме себе

Мине лише три дні, і температура в пеклі Ріо стане спадати. З міста поїдуть атлети, делегації та туристи. Лише у понеділок, 22 серпня, в аеропорту очікують 85 тисяч пасажирів. А вже після Параолімпійських ігор, які пройдуть 7-18 вересня, Олімпійський вогонь згасне в місті остаточно.

Саме місто змінилося. Навіть попри те, що після Олімпіади негаразди Ріо нікуди не подінуться - як і раніше, повсякденними будуть злочинність, транспортний хаос, жалюгідний стан лікарень та поліцейські, що потерпають від безгрошів'я. Та містяни, які називають себе каріокас, набули відчуття власної гідності.

Йдеться насамперед про небезпідставну гордість за те, що попри непрості обставини Ріо вдалося провести найбільший у світі спортивний захід за участю більш ніж 10 тисяч атлетів та 500 тисяч глядачів. А ще, задоволення від того, що після багатьох років незручностей, пов'язаних з проведенням масштабних будівельних робіт, місто набуло нового вигляду. На додачу - втіха через всесвітнє визнання цього організаторського, спортивного та суспільного подвигу.

Олімпійські ігри звільнили Ріо. Насамперед від поширеного бразильського комплексу неповноцінності й думки про те, що за кордоном усе відбувається краще, ніж удома. Звільнили й від дошкульної думки, що злидні та насильство псують красу міста. А ще позбавили ілюзії, що гості з-за кордону, особливо з Європи та США, завжди поводяться краще, ніж співвітчизники.

Провал американських атлетів

І саме на таке відчуття власної гідності не розраховували плавці зі США. Їхній задум - інсценізувати випадок пограбування, а таке в Ріо буцім трапляється щодня, щоб у такий спосіб відвернути увагу від своєї негідної поведінки, - зазнав цілковитого краху. А від того, що саме олімпійські атлети продемонстрували таку негідну поведінку щодо господарів, стає ще огидніше.

Так само й Міжнародному олімпійському комітету (МОК) теж слід обдумати свою політику. Поки в його лавах перебувають такі члени, як Патрік Хікі, які нелегально продають квитки за захмарними цінами, його авторитет буде під великим питанням. Здається, що в пеклі Ріо все відбувається куди чесніше та справедливіше, ніж на олімпійському небі МОКу, який любісінько загрібає в Швейцарії мільярди без сплати податків, а від бразильських платників податків вимагає перекрити дефіцит Ігор коштом бюджету.

Так само, як і Чемпіонат світу з футболу 2014 року, Олімпійські ігри в Ріо 2016 року викрили подвійні стандарти тих, хто ніби стоїть на сторожі олімпійських ідеалів та спортивної чесності. За це - подяка Ріо, й ласкаво просимо до найпрекраснішого пекла на Землі!