Тому, хто не дотримується правил, не варто дивуватися. Європейська народна партія (ЄНП) дала партії Орбана "Фідес" жовту й одразу червону картку. Це був безальтернативний крок. Роками, а особливо останнім часом, націонал-консерватор Віктор Орбан поводився щодо Брюсселя занадто провокативно. Втім немає такого членства, яке б передбачало лише права без жодних обов'язків.
Орбан відверто перейшов межу. Культурний розкол між Заходом та Сходом ЄС, який вже давно спостерігався, тепер проявився і серед консерваторів у Європарламенті у Страсбурзі. Здається, що спроба Брюсселя "піти на Схід" попередньо провалилася.
Саме тому "орбанізм", що викликає відкриту симпатію та приховану радість від Польщі до Хорватії, залишає зону комфорту у помірковано-правій частині політичного спектру та знаходиться за крок до євроскептичної фракції Європейських консерваторів та реформістів (ЄКР). Це явно схоже на внутрішньополітичний розрахунок, адже вдома орбанівське випади проти Брюсселя та ЄНП сприймаються досить добре.
У ЄКР, третій за розміром фракції, вже як вдома почувають себе польські депутати від "Права і Справедливості" (ПіС) та інших правопопулістських народних обранців з 15 країн ЄС. Угорська "Фідес" може зробити правий фланг ще більш помітним. Варіант того, що "Фідес" та ксенофобська "Ліга Півночі" італійського міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні взагалі утворять нову партійну групу, правішу за ЄНП, також не можна виключати, та й вплинути на це ніяк не можна.
Гріхи Орбана
Передісторія вигнання "Фідес" добре відома і не залишає простору для інтерпретацій. Вже роками Брюссель і Будапешт протистоять одне одному. Обмеження громадянських прав, незалежності судової системи та свободи медіа з боку уряду Орбана зробили брюссельську критику безперервною. Так само демонстративно Угорщина пішла проти волі ЄС у питанні політики щодо біженців. Досі країна не прихистила жодного біженця.
Ліберальний та всесвітньо відомий Центральноєвропейський університет американського мільярдера угорського походження Джорджа Сороса було витіснено Орбаном з країни за допомогою сумнівного закону про вищу освіту. Це призвело до звинувачень щодо порушень норм ЄС.
Вершиною провокацій "сильної руки" з Будапешта стала акція із зовнішньою рекламою, на якій можна було бачити зображення Сороса та президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, що злостиво посміхалися. Обидва символізували бюрократичного молоха на ім'я Брюссель та його мету, підкорити собі Угорщину. Це вже було нахабством.
І серед соціалістів у ЄС є білі ворони
Наскільки безболісно ЄНП переживе втрату 13 голосів депутатів від "Фідес", сказати за два місяці до виборів у Європарламент важко. Але з програмної точки зору консерватори виграли вже зараз, адже позначили межу. Межу, яку Орбан переступав роками.
Порушення статуту є не лише проблемою суто ЄНП. Франція соціал-демократів у Страсбурзі має щонайменше одного грішника в своїх лавах. Лівіу Драгня, очільник соціал-демократичної партії PSD у Румунії, викликає асоціації зі зловживанням владою, корупцією та кумівством. Прецедент Орбана вимагає тепер кроків і з боку страсбурзьких соціалістів.
ЄНП захистила свої принципи. І зробила вона ціною можливої шкоди самій собі незадовго до виборів до Європарламенту - частину правого флангу тепер послаблено. Але хіба це - помилка? У жодному разі, адже улюблена тема Орбана - політика щодо біженців - є темою вчорашнього дня. Якраз Схід та Південний Схід Європи й не мають проблеми імміграції, а мають натомість проблему еміграції. За час правління Орбана країну залишило більше угорців, ніж після придушеної радянськими військами "революції салямі" 1956 року.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.