Вони зібралися вночі, немов справжні злодії. Засідання уряду проводили незвично пізно ввечері вівторка, 31 січня. Міністр юстиції Румунії Флорін Йордахе, навіть не повідомивши вдень колег по кабінету про свої наміри, вніс на порядок "нічний" урядового засідання спірні, термінові постанови щодо антикорупційного законодавства.
Потім він затято проштовхував ці постанови для того, щоб, як запевняють прихильники уряду, "розвантажити в'язниці", які буцімто просто переповнені. І уже в ніч на 1 лютого нові постанови уряду опублікували в урядовій газеті, аби вони набули чинності.
Нібито переповнені в'язниці
Між тим уряд цілком знехтував підрахунками експертів, які неодноразово наголошували, що румунським в'язницям ще далеко до переповнення. Принаймні показники наповненості румунських пенітенціарних закладів значно нижчі порівняно з італійськими та нідерландськими в'язницями. Сам Йордахе лишився непохитним під час нашвидкуруч організованої прес-конференції, де лунала об'єктивна критика дій уряду. Він лише знай наголошував на тому, що тільки уряд та парламент "мають право ухвалювати постанови та закони".
Про те, що ж насправді криється за цими постановами, недвозначно промовляють як поспіх, з яким вони ухвалювалися, так і нахабне нехтування будь-якими правилами та нормами демократії й громадянського суспільства. А йдеться ні про що інше, як про те, щоб вибілити голову соціал-демократичної партії Лівіу Драгню, якого визнав винним в маніпуляціях на виборах суд. Так само ці зміни до законів уможливлять подальше перебування при владі десяткам інших членів соціал-демократичної партії, звинуваченим в корупції та зловживанні посадовими обов'язками або засудженим за такі злочини.
І все це - попри масові протести, що відбувалися раніше, всупереч різкій критиці цих постанов з боку опозиції та представників громадянського суспільства, попри прохання президента перенести набуття чинності цих постанов, всупереч браку підтримки з боку судової гілки влади та з боку керівниці грізного відомства з боротьби з корупцією DNA.
Обурений президент
Між тим президент Румунії Клаус Йоганніс, який вже раз домігся того, щоб ці постанови зняли з порядку денного уряду, був неприємно вражений. Главі держави провідні представники популістської соціал-демократичної партії та її ліберальні союзники вже неодноразово погрожували імпічментом. Попри це, він висловив жаль щодо цієї спонтанно проведеної вночі, в обхід усіх мислимих правил акції, що супроводжувалась численними протестами. У своїй заяві Йоганніс назвав цей день "трагічним днем". Крім того, президент проголосив, що "до останнього дня свого перебування на посаді" буде боротися за відновлення правової держави в Румунії. Різка критика надходила практично зусібіч, у тому числі й - що рідкість - з боку профспілок, які традиційно дуже близькі до ліво-націоналістичного уряду.
До того ж з центральних органів влади в Європі, які наразі заклопотані новим президентом США Дональдом Трампом та право-популістами в Центральній Європі, спочатку пролунало врай мало критики. Зранку 1 лютого свою думку з цього приводу висловила лише представниця Зелених в Європейському Парламенті Ребекка Гармс, написавши в соціальній мережі Twitter. Вона намагалася переконати голову Європейської Комісії Жан-Клода Юнкера та голову Ради ЄС Дональда Туска у тому, що Румунія та правова держава в цій країні потребують допомоги. Близько обіду Юнкер та посольство Німеччини в Бухаресті висловили свою глибоку стурбованість щодо ситуації в країні. Але з огляду на роботу вороже налаштованих проти демократії, ультранаціоналістичних румунських пропагандистських ЗМІ, годі сподіватися на успіх таких заяв.
Не залишати Румунію на самоті
Тож чи існує справжня загроза існуванню правової держави в Румунії? Хіба не тут ще на початку 1990-х років колишніми комуністами була запроваджена "оригінальна демократія", якою назвали авторитарну систему. Хіба в інших країнах, від Анкари до Будапешта, від Варшави до Вашингтона огульний популізм не чинить напад на колись непохитні принципи? Чи, може, румунська правова держава вже давно вмерла? Не можна виключати ні того, ні іншого. Хай там як, а країні потрібні негайні заходи з порятунку принципів правової державності. Європа просто не має права залишити тепер Румунію наодинці. Тож єдино правильним шляхом залишається спостерігати за перебігом подій та діяти відповідно.