Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 27 лютого офіційно попередила про потенційну пандемію через нинішню хвилю зараження коронавірусом.

Однак коли ВООЗ нарешті офіційно оголосить про пандемію? Це питання ставить багато хто: громадяни, лікарі, а також експерти в офіційних органах охорони здоров'я та лікарнях. Відповідь: вона взагалі нічого не оголошуватиме. Адже непомітно для переважної більшості громадськості ВООЗ відмовилася від своєї колишньої шестиступеневої системи попереджень. За цією системою, один зі ступенів ескалації називався "пандемія".

Нове визначення

Тепер усе по-іншому: чи є збудник ендемічним, чи він поширюється у формі епідемії чи пандемії, можуть заднім числом вирішувати науковці чи історики. ВООЗ лише оголошує надзвичайну ситуацію - Public Health Emergency of International Concern (PHEIC). Це максимальний і єдиний ступінь міжнародних попереджень. У випадку з захворюванням COVID-19, викликаним новим коронавірусом, надзвичайна ситуація триває від кінця січня.

Усі інші ступені ескалації - справа органів охорони здоров'я окремих держав, країн чи регіонів.

Той факт, що навіть лікарі та експерти, з якими говорила DW, нічого про це не знали, демонструє, що кризова комуніація ВООЗ та національних органів охорони здоров'я може бути ще суттєво покращена.

Влада не мусить знати все, але має добре готуватися

Очевидно, ніхто не є в цій справі абсолютним експертом. Навіть деякі офіційні органи змушені старанно відшуковувати дані там само, де їх шукаємо ми, журналісти. Один такий німецький орган, приміром, звернувся до DW із запитанням, звідки ми маємо дані про хворих пацієнтів та тих, хто вже вилікувався, по всьому світу. Відповідь: від одного поважного університету в США.

Можна скаржитися на цей, здавалося б, інформаційний хаос, але що це дає? Краще в цій ситуації зрозуміти, що за умов настільки стрімкого поширення вірусу вчорашні дані сьогодні вже можуть бути застарілими.

Чи це зрештою назвуть "епідемія", "пандемія" чи "потенційна пандемія" - це суперечка ні про що. Єдине що важливо - це аби лікарі, медперсонал та офіційні ограни охорони здоров'я, а також пересічні громадяни на місцях діяли відповідально та правильно.

Для більшості з нас це означає передусім: на певний час відмовитися від дозвілля в місцях великого скупчення людей та регулярно мити руки. А у разі появи симптомів застуди чи грипу ліпше залишатися вдома, ніж тягнутися хворим на роботу через неправильне почуття обов'язку. А ще - не бігти одразу до лікаря, щоб поширювати віруси в його приймальні, а спочатку подзвонити та попросити поради телефоном.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.