Вони все роблять разом. Його краватка і її піджак підібрані в одній кольоровій гамі. Вони разом рятують Україну, допомагають біженцям і захищають Європу від популістів. Меседж німецької федеральної канцлерки та французького президента був зрозумілий: ми - одна команда. Прийдешні проблеми як усередині, так і по інший бік власних кордонів Європа може вирішити лише маючи потужний німецько-французький двигун. Історія повторюється. Меркель і Олланд виступили перед Європарламентом, так само як це зробили їхні видатні історичні попередники Гельмут Коль та Франсуа Міттеран 26 років тому. Тоді йшлося про конфлікт між Заходом та Сходом, а також об’єднання Німеччини та Європи. Сьогодні йдеться про міграційну кризу та загрозу "ренаціоналізації" в об’єднаній спільноті 28 країн-членів ЄС (коли національні інтереси окремих держав ставляться вище за принцип солідарного поділу відповідальності - Ред.). В обох випадках - як раніше, так і сьогодні - йдеться про дуже серйозні виклики.

Анґела Меркель та Франсуа Олланд зіграли свої ролі на відмінно. Вона нагадала нерішучим європейцям про європейське вміння знаходити компроміси та рішуче втілювати їх у життя. Він у похмурих барвах застеріг від провалу та кінця Європи в тому вигляді, в якому ми її знаємо. Їхні промови не мали розбіжностей у змісті - Меркель і Олланд спокійно могли б навіть помінятися своїми текстами, і ніхто б цього не помітив. Звісно, зміст промов двох державних лідерів, радше за все, був узгоджений між їхніми канцеляріями в Берліні та Парижі. Наявні розбіжності, приміром, стосовно питань економічної політики були відсунуті на задній план.

Олланд і Меркель недвозначно дали зрозуміти, що претендують на лідерство в Європі, та чітко відмежувалися від націоналістів, сепаратистів, євроскептиків та тих, хто вічно сумнівається. "Ми впораємося", - цей заклик федеральної канцлерки, адресований раніше німцям, тепер спрямований також і до всієї Європи, нехай вона й не вживала цих слів у такому вигляді в своїй промові. Питання лише в тому, чи подіє ця сімейно-психологічна лекція від "Мерколланда" на її адресатів - громадян Євросоюзу. Адже їхня віра в Європу слабшає, і цей феномен можна було спостерігати вже до початку міграційної кризи.

Конкретні пропозиції щодо того, як вирішити сирійське питання або в який спосіб можна подолати причини масової міграції, від дуету Меркель і Олланда не надійшли. Тож для того, аби підкріпити чимось свої претензії на лідерство в ЄС, Берлін та Париж мають продемонструвати більше, ніж вони зробили до цього. Уже найближчого тижня на Євросоюз чекає випробування у вигляді чергового саміту 28 глав держав та урядів у Брюсселі, де вони муситимуть приймати рішення. І чи буде на цій зустрічі продовжено "Фестиваль любові" зі Страсбурга - під великим питанням. Адже до спільного знаменника має бути зведено чимало різних інтересів окремих держав щодо політики біженців. За умови німецько-французької єдності це може принаймні вдатися. Без неї у сьогоднішній Європі виконати подібну задачу неможливо.