У четвер, 22 грудня, Верховна Рада України виключила Надію Савченко зі складу української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Офіційне пояснення: льотчицю делегували туди для її якомога швидшого звільнення з російського ув'язнення, а оскільки ця місія успішно виконана, то поїздки в Страсбург їй вже не потрібні. Але очевидно, що рішення щодо Савченко - це реакція української влади на її переговори з лідерами так званих "ЛНР" та "ДНР". Заяви Надії вкрай відрізняються від позиції офіційного Києва.
Російський акцент Савченко
Два останніх тижні стали вирішальними в політичній кар'єрі Савченко. Її зустріч в Мінську з Ігорем Плотницьким та Олександром Захарченком, схоже, стала останньою краплею, через яку терпець у керівництва країни урвався. Президент України Петро Порошенко досить різко висловився щодо переговорів Надії Савченко з лідерами самопроголошених республік. СБУ викликала її на допит. А "Батьківщина" виключила Савченко з лав парламентської фракції, попри те, що на останніх виборах вона очолювала список партії Юлії Тимошенко. Втім, у самому парламенті Надію не позбавили мандата.
Савченко впевнена в своїй правоті й, схоже, щиро переконана, що її переговори з лідерами сепаратистів потрібні Україні. Саме так, шляхом переговорів, на думку Надії, можна вирішити більшість проблем на Сході країни: від обміну полоненими до цілковитого припинення вогню. Савченко відмовляється визнати Плотницького та Захарченко терористами, називаючи їх "колабораціоністами". Те, що її переговори з лідерами "ЛНР" та "ДНР" були підтримані Москвою, Надію не засмучує.
Ця зустріч дозволила Кремлю говорити про внутрішній конфлікт в Україні. Ось, мовляв, погляньте: депутатка Верховної Ради, яка воювала на Сході країни та була засуджена за це в Росії, сіла за стіл переговорів зі своїми колишніми ворогами. Свідомо чи ні, але Савченко підіграє Путіну. Адже українська сторона говорить про військову агресію з боку Росії. Ось Рада і вирішила припинити цю гру української льотчиці на міжнародному рівні, позбавивши її місця в ПАРЄ.
Проти всіх
Після виключення з фракції "Батьківщини" та зі складу української делегації в ПАРЄ Надія Савченко, схоже, піде в глуху опозицію до нинішньої української влади. До тих, хто два роки докладали максимум зусиль для її звільнення з російської тюрми. Віднині Савченко - по різні боки барикади з Петром Порошенком та Юлією Тимошенко. Більше того - на наступних президентських виборах вона, очевидно, зможе стати їхнім конкурентом.
Надія вже анонсувала створення власного руху та можливу участь в партії "Народний Рух України". Але їй, певне, стане тісно в рамках однієї політичної структури. Аж занадто непростий характер у Савченко, та й важко їй буде найти спільну мову з іншими соратниками по партії. Винятком може бути хіба що партія імені самої Савченко, де всі та вся будуть підкорятися лише лідерці.
Але для створення власного політичного проекту Надії потрібні значні фінансові ресурси та довіра громадян. І з першим, і з другим у неї - значні проблеми. Швидше за все, ми станемо свідками політичного соло Савченко. Наскільки воно буде успішним, залежить лише від того, як розвиватимуться події на Сході країни. Адже з припиненням військових дій роль Надії в українській політиці зведеться до мінімуму.
Навіщо Надія Кремлю?
Після звільнення з російської тюрми Савченко зробила дуже багато неоднозначних заяв щодо Донбасу. В Україні чекали на льотчицю-героїню, яку не зміг зламати Путін. Замість цього отримали політика, що не лише закликає співвітчизників до прощення тих, хто взяв в руку зброю на Донбасі, але й веде переговори з лідерами "ЛНР" та "ДНР". Сама ж Савченко впевнена, що її хоче вбити адміністрація президента Порошенка.
Частина українців переконана в тому, що Надія Савченко, якщо й не завербована агентка ФСБ, то, як мінімум "корисна дурепа" для Росії. Адже саме її допустили до суду над українськими політв'язнями в Москві. Потім - влаштували зустріч в Мінську з Плотницьким та Захарченком. Тепер же, після виключення з парламентської фракції "Батьківщини" й зі складу української делегації в ПАРЄ з неї, очевидно, будуть ліпити "жертву" нинішньої української влади.
Яку ж роль насправді відводять Савченко московські сценаристи, в Україні ніхто не знає. Але цілком імовірно, що Кремль буде й надалі розігрувати "карту Савченко", тим більше, що сама Надія дає для цього привід. І, можливо, їй варто було би більше боятися Володимира Путіна, ніж Петра Порошенка.