Якщо не помиляюся, наступного прем’єр-міністра Ізраїлю знову зватимуть Біньямін Нетаньяху. Попри майже однаковий результат, більшість ізраїльтян віддали голоси за коаліцію з націоналістичних та ультраконсервативних релігійних сил, яких протегує Нетаньяху. "Бібі" (скорочено від Біньямін. - Ред.) як ніхто скористався подарунками від американського президента Дональда Трампа під час передвиборної кампанії: перенесенням посольства США в Ізраїлі до "неподільної столиці Ізраїлю" Єрусалима та визнанням анексованих у 1981 році Голанських висот ізраїльською територією, хоча за міжнародним правом вони, звісно, є частиною Сирії.

Як наступний крок, Нетаньяху міг би почати анексію заселених ізраїльтянами територій Західного берега річки Йордан, якщо у цьому його підтримає Трамп. Про своє бажання здійснити це Нетаньяху вже оголосив. Йому не варто боятися значного супротиву з боку ізраїльтян, адже останні вибори дали зрозуміти: зважаючи на серйозні загрози у регіоні - передусім з боку Ірану та сусіднього Сектора Гази - громадяни країни здебільшого роблять ставку на безпеку, а не на переговори або діалог. Ті нечисельні сили, які продовжують вірити у справедливе врегулювання конфлікту із палестинцями, більше не мають політичної ваги.

"Відрахунок секунд" для Нетаньяху?

Праві партії можуть почуватися переможцями на виборах, навіть якщо вже оголошене корупційне розслідування проти Нетаньяху виб'є його з рівноваги у найближчі кілька тижнів. Не виключено, що попри успіх на виборах для самого Нетаньяху вже розпочався "відрахунок секунд на рингу", на чому наголошують чимало оглядачів. Але так само вірно і те, що ані його найголовніший суперник на цих виборах, колишній начальник штабу ізраїльської армії Бені Ганц, ані інші ключові політики в країні не могли би проводити принципово інший курс стосовно палестинців та арабських сусідів або насмілитися повернути передвиборчі подарунки президенту США. Підтримки більшості населення для цього в Ізраїлі зараз немає.

Тим не менш, найбільшим переможцем цих виборів є сама ізраїльська демократія. І як би не шокував розкол серед політичних партій, що в цілому відображає внутрішні конфлікти в ізраїльському суспільстві, варто визнати: Ізраїль - за винятком хіба що Тунісу - єдина демократія у регіоні, результати виборів якої не піддаються сумніву. Якщо Нетаньяху уп’яте очолить уряд, він обійматиме цю посаду на один термін довше, ніж алжирський лідер Абдельазіз Бутефліка, який нещодавно оголосив про відставку після народних протестів. Проте, на відміну від більшості сусідніх держав, ізраїльтяни дійсно зробили такий вибір.

Палестинці програли

Втім, у цих виборах є й сторона, яка зазнала великої і трагічної поразки - і це насамперед палестинці та араби, які живуть в Ізраїлі, багато з яких так само вважає себе палестинцями. Вони мають право голосу, але цього разу ледве могли ним скористатися, адже напередодні виборів за законом, ініційованим Нетаньяху, їх як представників неєврейської меншості демонстративно визнали громадянами другого сорту. Цей закон є і залишається політично скандальним, однак малоймовірно, що найближчим часом його скасують або щонайменше переглянуть - і точно не за прем'єрства Нетаньяху.

Хто програв ще більше, так це палестинці у Секторі Гази та на Західному березі Йордану. Дональд Трамп оголосив, що невдовзі після виборів в Ізраїлі представить свої плани досягнення миру на Близькому Сході. Поки незрозуміло, як це виглядатиме і які поступки при цьому вимагатимуться від Ізраїлю. Але зараз відомо одне: палестинцям доведеться погодитися на те, що їм пропонують. На відміну від ізраїльтян, вони самі навряд чи можуть вершити власну долю, і так само їм не варто чекати справжньої підтримки від багатьох арабських країн. Протягом багатьох років режими в цих країнах розігрували палестинське питання як популістичну карту для легітимізації своєї влади разом із пан-арабським або пан-ісламським "братством", і дотепер це роблять Туреччина та Іран. Насправді більшість арабських режимів і особливо керівництво Саудівської Аравії, напевно, є байдужими до долі палестинців. Адже їхнім новим головним ворогом, так само як і ворогом Нетаньяху, є Іран.