Перспектива - дивна річ: ти начебто щось бачиш, але не береш у цьому участі. Дивишся на щось, але перебуваєш зовні. Тож європейська перспектива, обіцяна країнам Західних Балкан на саміті з лідерами ЄС у Парижі, узагалі-то є порожньою обіцянкою. Звісно ж, західнобалканські країни мають перспективу членства в Євросоюзі. Питання лиш: яку саме?

У старі добрі часи перед кризою біженців та Brexit умови були чіткі: ми перебуваємо в ЄС, а ви хочете вступити в нього. І ми кажемо вам, що й до чого. Однак така модель відносин вже давно не є визначеною.

Самовпевнені Балкани

Перекриваючи кордони, держави Західних Балкан не лише допомагають ЄС вирішити проблему з біженцями. Вони мають також значний конфліктний потенціал, який може бути небезпечним для країн-членів ЄС: тероризм, зростання ісламізму, невирішені питання з державністю та у відносинах між державами-сусідами, економічна відсталість. Якнайшвидше вирішення цих конфліктів у інтересах не лише Балкан, але й усієї Європи.

Але це не єдина причина самовпевненості балканських політиків. Так, вони хочуть стати членами ЄС, але розглядають також інші варіанти. Росія розглядає Західні Балкани як стратегічний для себе регіон, а Китай розвиває тут великі економічні проекти. Мусульманське ж населення - передусім у Боснії та Косові - є об'єктом все пильнішої уваги ісламістів. Євросоюз не є єдиним варіантом. І його притягальна сила слабне, якщо членство у ньому відкладається на недосяжне майбутнє.

Лідери країн Західних Балкан пристосувалися до цієї складної ситуації та вміло лавірують серед внутрішніх та зовнішніх факторів невизначеності, щоб зміцнити свою власну владу - і не завжди демократичним шляхом. У регіоні поширені вплив на медіа та кумівство, великою проблемою є корумпованість еліт.

Де ЄС досі користується авторитетом

Саме тому так важливо, щоб такі країни-члени ЄС, як Німеччина, Франція та Австрія, не втрачали з поля зору Західні Балкани. Меседж "Ми зацікавлені у Вас!", який прозвучав на саміті, залишається важливим. А євроінтеграція як чітка ціль накладає відповідальність на обидві сторони.

Блиск старого ЄС ще не всюди потьмянів. З балканської перспективи Євросоюз зберігає привабливість і - що важливіше - користується політичним авторитетом. Було би фатальним не скористатися цим фактом, особливо зараз, у світлі Brexit. Будь-яка невизначеність послаблює авторитет ЄС і демократичних сил у регіоні та грає на руку тим, хто виграє від нестабільності на Балканах.

Основна умова: примирення з сусідами

На шляху євроінтеграції треба виконати величезну кількість завдань. Важливими темами є як верховенство права, так і взаємне визнання країн, які ще кілька років тому воювали одна з одною. І тут не має бути сумнівних компромісів! Те, що у кулуарах саміту було розблоковано переговори про членство Сербії в ЄС, яким перешкоджала Хорватія, свідчить, що заради спільних інтересів можна подолати національний егоїзм. Тепер черга залагодити й інші двосторонні відносини. Сербські застереження щодо Косова, питання боснійської державності, грецька блокада Македонії - список проблем довгий. Всі вони повинні бути предметом переговорів. Однак шлях до ЄС для країн-кандидатів може пролягати лише через регіональне примирення.

Не важливо, з якої перспективи дивитися на цей процес: балканська інтеграція є довготерміновим проектом, який, однак, можна підтримувати конкретними діями. Економічне співробітництво та інвестування мають розвиватися далі, але при цьому не повинен знижуватися тиск щодо проведення реформ. До цих процесів треба залучати також молодь, яка на Балканах розчарована та не бачить жодних перспектив. Тому заснування регіонального молодіжного бюро для Західних Балкан є перспективним проектом, який відкриє багатьом молодим людям у постконфліктних суспільства нові перспективи - разом у єдиній Європі.