Чого варта взагалі така передвиборна програма? З таким запитанням від цих прокламацій втомлено відмахується багато німців. У них часто написані речі, які зрештою все одно ніхто не виконує або потім робиться щось, про що в програмі нічого не було. Не погодитися із цим важко. Адже і передвиборна програма ХДС/ХСС, хоч консерватори і мають якнайкращі шанси на перемогу на виборах, ще далеко не є програмою роботи уряду. Спершу після виборів треба буде знайти партнерів по коаліції і погодити програму з ними.

Ще не програма уряду

Це відбувається в рамках так званих "зондуючих консультацій". На них потенційні партнери по коаліції визначають червоні лінії, за які вони не можуть відхилятися від передвиборних обіцянок. Якщо переважають спільні позиції, між партіями починаються коаліційні переговори. На них ідеться насамперед про пошук компромісів. При цьому чимало передвиборчих обіцянок доводиться знімати з порядку денного або прописувати в угоді у видозміненому вигляді. У деяких питаннях партнерам доводиться "ковтати гірку пігулку", приймаючи вимоги іншої партії, яких самі вони не хотіли. Так вже функціонує демократія, коли формуються коаліційні уряди. У диктатурах все виглядає інакше, так само і у випадках, коли переможець виборів може самостійно сформувати уряд. Протягом цілої каденції Бундестагу у новітній історії Німеччини такого ще не було. Та й на земельному рівні це абсолютний виняток, насамперед у Баварії, де десятиліттями одноосібно править ХСС.

Зрештою, Німеччина - це "канцлерська демократія". Це означає, що голова німецького уряду може задавати лінії, напрямок руху. Анґела Меркель (Angela Merkel) у минулому доволі часто до цього вдавалася: коли приймала рішення про відмову від атомної енергії, від строкової служби в армії, рішення про прийняття сирійських біженців. Тобто канцлерка цілком має право без зволікання реагувати на актуальні виклики. Про це нічого не може бути написано у виборчій програмі.

Меркель: Просто помріяти

Було би перебільшенням однак просто викинути виборчу програму у смітник. Адже йдеться у програмах не лише про конкретні заходи, але й насамперед про стратегічні напрямки. Варто однак демонструвати відповідний скепсис. Меркель і сама вказала на це на прес-конференції після представлення програми: на цьому етапі можна просто трішки помріяти. А потім, вже після виборів, політик опиняється у корсеті обставин, каже канцлерка. Тим більше, чому би не помріяти, якщо нині в бюджеті є гроші на реалізацію ідей.

Цікаве насамперед одне з найперших речень канцлерки: вона хоче об’єднати країну, а не розколювати її. Таким чином вона на чільному місці вказала, не говорячи про це прямим текстом, на виклики, пов’язані з правим популізмом. Найкращою відповіддю на ці виклики - так вважають і Анґела Меркель, так вважає і голова ХСС Горст Зеегофер (Horst Seehofer) - є хороша політика. Ідея проста: якщо людям з економічної точки зору буде добре, вони почуватимуться частиною спільноти, із впевненістю дивитимуться у майбутнє, то вони не обиратимуть "Альтернативу для Німеччини". З цієї точки зору перестраховкою від популізму є не ситуативні політичні кроки, не "знеболювальні таблетки", а довгострокова терапія для зміцнення імунітету.

Месидж: хороші вихідні позиції, ще кращі перспективи

Якщо Меркель і Зеегофер обіцяють до 2025 року забезпечити повну зайнятість населення, тобто тримати середній річний рівень безробіття на рівні до трьох відсотків, то це цілком оптимістичний погляд у майбутнє. У багатьох він може викликати подив. Хіба майбутнє може бути таким безхмарним? Та невже? Меркель на це відповідає: так, Німеччина вже впоралася із великими викликами: починаючи з 2005 року і донині.

Крім того, каже Меркель, вона зрозуміла що є важливим для майбутнього: треба і надалі збільшувати видатки на науку. У Відомстві федерального канцлера має з'явитися посада статс-міністра з питань цифрових технологій. Він має взятися за перетворення Німеччини у країну найсучасніших цифрових досягнень. У Німеччині має з'явитися прогресивний міграційний закон, який передбачатиме вільне життя і працевлаштування всім, хто на ринку праці отримає хороший контракт з високою заробітною платою. Кількість біженців має залишатися на низькому рівні. Німеччина не має влазити у борги, підвищення податків не має бути - все це положення програми ХДС/ХСС. Невже Німеччині справді так добре живеться?

Ще сильніше, ніж у минулому Меркель цього разу робить акцент на темах майбутнього - демографія, цифрова революція, міграція. Таким чином вона відвертає увагу від сьогоденних проблем: недостатньої інтеграції нових і старих мігрантів, труднощами в реформуванні енергетичної сфери, зростанні соціальних контрастів та інших. Але незалежно від цього багато що у Німеччині протягом останнього десятиліття йшло у правильному напрямку. Анґела Меркель стоїть на стабільному фундаменті. Опитування показують, що у найближчому майбутньому навряд чи комусь з СдпН під силу скинути її з політичного Олімпу. З цих позицій вона може подивитися у майбутнє, поза межі сьогоденних проблем. Успіх спокушає - і в політиці також.