Конфлікт двох депутатів Верховної Ради поставив під загрозу нинішні євроінтеграційні потуги України. Представники "Батьківщини" заявили, що мають намір не брати участі в засіданнях парламенту, поки представник "Народного фронту" Андрій Тетерук, що підняв руку на їхню колегу - Олександру Кужель, не буде позбавлений депутатського мандата. Це означає, що заплановане на 10 листопада голосування по законопроектах, які дозволяють лібералізувати візовий режим України з Євросоюзом, може виявитися заручником внутрішньопарламентських чвар.

Наслідки внутрішньополітичної боротьби

Фабула конфлікту банальна: депутати посварилися в кулуарах. Олександра Кужель почала бити Андрія Тетерука сумкою. Той намагався зупинити її водою. Але скляна пляшка потрапила по її голові. Соратниця Юлії Тимошенко, за заявами "Батьківщини", отримала струс мозку. Колишній комбат каже, що вдарив Кужель випадково. Вся ця драма розігралася в кінці робочого дня 5 листопада, коли депутати провалили пакет законопроектів, спрямованих на лібералізацію візового режиму Європи з Україною.

Хто у цьому конфлікті винен, а хто ні, визначить слідство. Але навряд чи воно завершиться до 10 листопада. Саме в цей день Верховна Рада має намір ще раз поставити на голосування антикорупційний пакет законопроектів, на яких наполягає Європа. У цей же день українські дипломати їдуть до Брюсселя, де вирішуватиметься доля майбутнього безвізового режиму України з ЄС. Їхати до столиці Бельгії без ухвалення цих законів - безглуздо. Ще більш безглуздим виглядає розгортання конфлікту між фракціями Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка. Де-факто "Батьківщина" шантажує "Народний фронт": соратники Тимошенко будуть брати участь у голосуваннях тільки у випадку, якщо Тетерук складе депутатські повноваження.

Чим закінчиться історія з Андрієм Тетеруком та Олександрою Кужель, поки що не зрозуміло. Як і те, чи допоможуть голоси "Батьківщини" Верховній Раді ухвалити, зокрема, законопроект про створення Національного агентства з повернення незаконно привласнених активів та про розширення правил спецконфіскації. Європа на цьому наполягає, а ось офіційний Київ всіляко стає цьому на заваді. ЄС вже без усіляких натяків прямо каже українським чиновникам: від вас чекають дій у боротьбі з корупцією. У відповідь - невиразні дії влади. Точніше: влада зосереджена на внутрішньополітичній боротьбі.

Європа чи Росія

Провал у Верховній Раді антидискримінаційної норми у Трудовому кодексі (за неї проголосувала тільки третина депутатів), а потім - антикорупційних законопроектів, на ухваленні яких наполягав Євросоюз, свідчить про те, що українські депутати не до кінця усвідомлюють для себе наслідки своїх дій. Ставка у цій грі - не лише безвізовий режим з ЄС для України. Ставка у цій грі - майбутнє української держави.

Рівно два роки тому Віктор Янукович теж не зовсім розумів, чим може закінчитися для нього відмова від євроінтеграції. Чим це закінчилося - відомо. Теперішня влада, здавалося б, повинна була врахувати помилки попередників. Але вона вперто їх повторює. І не тільки на рівні Верховної Ради. Та ж Генеральна прокуратура, яка попри протести ЄС до останнього намагалася зберегти вплив на формування Спеціальної антикорупційної прокуратури. Є питання і до спецслужб, які провалюють боротьбу з корупцією.

Що буде, якщо Україна у черговий раз відкладе євроінтеграцію, спрогнозувати неважко. Росія докладе максимум зусиль для збереження української держави у своїй орбіті інтересів. Інакше кажучи, провал євроінтеграційних законопроектів на руку передусім Кремлю. І це повинні усвідомити всі ті українські політики, які з різних причин намагаються провалити голосування по цих документах.