Вбрана повністю в чорне, у лютому 2012 року федеральна канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel), ставши за трибуну, виголосила обіцянку. У той зимовий день вся політична верхівка зібралася у Берліні, аби вшанувати пам'ять жертв, які не були ані відомими, ані впливовими людьми. Натомість майже всі вони, за винятком однієї особи, були мігрантами. Саме тому Беате Цшепе (Beate Zschepe) та праворадикальні терористи самопроголошеного "Націонал-соціалістичного підпілля" (NSU) їх і вбили: упродовж шести років банда головорізів їздила Німеччиною, грабуючи, підриваючи та вбиваючи. Їхній мотив - расистська ненависть до іммігрантів. І ніхто не спромігся їх зупинити. Ані поліція, ані спецслужби, ані уряд.
Жертви під підозрою
Навіть гірше: німецькі органи безпеки підозрювали самих жертв та їхні родини у скоєнні злочинів, вважаючи їх турецькими наркодилерами та членами мафії. Расистські кліше стали визначальними для розслідування поліції. Для Німеччини, яка так пишається опрацюванням злочинів націонал-соціалістів у минулому, це повний провал. Поразка на державному рівні.
Так-от, того лютневого дня 2012 року канцлерка попросила вибачення у родин десятьох убитих. А ще пообіцяла: "Ми зробимо все, аби розслідувати вбивства, з'ясувати особи поплічників та тих, хто стоїть за ними, та піддати усіх злочинців справедливому покаранню". Це велика обіцянка. І це найбільше сподівання, яке родини жертв покладали на юридичне опрацювання вбивств. Нині ж, із завершенням найбільш видовищного кримінального процесу останніх років у німецькому суді, зрозуміло: обіцянку не виконано.
Адже зусиль політики та судів для проведення вичерпного розслідування вистачило не на довго. Доволі швидко йшлося вже лише виключно про відоме обличчя нині засудженої головної підозрюваної Беате Цшепе. Мережа спільників та правих помічників, яка була конче необхідна злочинцям, очевидна причетність спецслужб до нездатності відповідних органів провести розслідування - усе це крок за кроком зникло з поля зору. Зокрема, і канцлерки. Донині спецслужби та міністерства відмежовуються, коли йдеться про їхній внесок в опрацювання злочині. А перед судом постала лише невеличка група з широкої мережі прихильників неонацистів.
Ненависть досягла парламенту
Однак поразка держави ще масштабніша. Адже тоді, у 2012-му, федеральна канцлерка пообіцяла виступати проти тих, хто "переслідує інших через їхнє походження, колір шкіри та релігію". Сьогодні ж, шість років по тому, расизм та націоналістські ідеї знову мають місце не лише у суспільстві, а й у німецькому парламенті, отримавши агресивний голос завдяки правопопулістській партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Попри те, що процес у справі злочинів "Націонал-соціалістичного підпілля" чітко довів: ненависть убиває.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle в цілому.