Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков підтвердив, що колишній віцепрем'єр Дмитро Козак, який в уряді Дмитра Медведєва, окрім паливно-енергетичного комплексу, опікувався ще й Кримом, а 24 січня призначений заступником глави адміністрації президента РФ, "опікується і надалі опікуватиметься на своїй новій посаді українськими справами". Офіційного розподілу обов'язків нового співробітника Кремля, втім, досі немає. Не звільнений досі і помічник президента Владислав Сурков, який відповідав до Козака за український напрямок. То чи змінює Москва свій курс щодо України?
Козак і Єрмак - нові учасники переговорів
Останнім часом російська і українська політика дедалі частіше синхронізуються попри те, що поки не вдається домогтися навіть повноцінного припинення вогню на Донбасі, де майже щодня гинуть люди. Особливо це помітно після зустрічі в "нормандському форматі", під час якої Володимир Зеленський і Володимир Путін провели і двосторонні переговори.
Масштаби, щоправда, не зовсім можна порівнювати. Дмитро Козак, до якого поступово переходила від Владислава Суркова роль головного переговірника з Україною в 2019 році, обійняв посаду заступника голови президентської адміністрації. Його візаві на цих переговорах Андрій Єрмак очолив Офіс президента України Володимира Зеленського.
Курс Кремля не змінюється?
У Москві прессекретар Дмитро Пєсков каже, що взагалі не йдеться про жодну зміну курсу щодо України в зв'язку з кадровими перестановками і перерозподілом обов'язків в кремлівській адміністрації. Лише найближчий соратник Суркова, політтехнолог Олексій Чеснаков стверджує, що його патрон подав заяву про звільнення з держслужби через певну "зміну курсу".
У Києві чути набагато більш оптимістичні заяви. Сам Зеленський впевнений у бажанні Росії домовлятися щодо Донбасу. Уже наприкінці 2020 року він сподівається провести демократичні вибори на нині непідконтрольних Києву територіях. Новий керівник його Офісу вважає, що Донбас - головна тема для української влади. Голова фракції президентської партії "Слуга народу" Давид Арахамія не виключає можливості "розміняти" Донецьк і Луганськ на відновлення постачання прісної води до Криму з материкової України, як це було до анексії.
Очевидний дисбаланс навіть на рівні публічних заяв. Зрозуміло, я не можу виключати, що в неформальній обстановці московські переговірники обіцяють українським керівникам набагато більше, ніж у своїх публічних коментарях. Припускаю, що очі Володимира Путіна, в які заглянув Володимир Зеленський під час зустрічі в Парижі, й справді обіцяли Донбас, любов і мир. Але обіцяного, як відомо, чекають три роки, а на четвертий забувають.
Сурков на запасній колії
Дмитро Козак, звичайно, справний проєктний менеджер і переговірник. Європейські дипломати відгукуються про нього у схвальних тонах після того, як він був ключовим переговірником з російського боку під час міжнародної російсько-американсько-європейської дипломатичної спецоперації зі звільнення Молдови від неформального володарювання олігарха Влада Плахотнюка.
Утім, Кремлю іноді варто вірити на слово. Немає підстав не довіряти Дмитру Пєскову, коли він каже, що дніпровську воду для Криму не можна обміняти на Донбас, тому що це український регіон і внутрішня проблема України, а півострів Росія вважає своїм. Варто повірити Пєскову і коли він говорить про те, що зміни курсу щодо України не буде.
Не треба поспішати святкувати відставку Владислава Суркова. Його ніхто не звільняв. Він зі своїми жорсткими підходами і зв'язками з польовими командирами на Донбасі нікуди поки що не пішов. І навіть якщо його звільнять, всі розуміють, що посада в Росії - це часто формальність.
Тож Сурков - той самий бронепоїзд, який зараз поставили на запасну колію. Але "мирні люди", які керують російською зовнішньою політикою, а це, за словами глави МЗС Сергія Лаврова, особисто Володимир Путін, завжди готові від переговорів перейти до війни як "продовження політики іншими засобами". Найчастіше ж вони поєднують обидва методи, як у відносинах з Україною, Грузією, в Лівії і Сирії, та хіба мало де ще.
Козак - новий куратор з питань України
То що ж можна зараз достеменно констатувати? Кремль відмовився від стратегії "роздроблення" України й створення маріонеткової "Новоросії". Але курс не змінюється, а отже, завдання повернути сусідню державу до сфери свого впливу залишається.
Це можна назвати програмою "Малоросія". Козак після нового призначення фактично об'єднує в своїх руках тепер усі теми на українському напрямку: Крим, мінські переговори, "нормандський формат". А як колишній куратор паливно-енергетичного комплексу в уряді - вугілля і газ, і, звичайно, Донбас, який із цим римується.
Кремль явно бачить його як своєрідного інтегратора або навіть протектора України. Ну а чи вдасться реалізувати цей кремлівський "новий курс" до старих цілей, залежить, очевидно, від Володимира Зеленського, його команди і їхнього розуміння національних інтересів своєї країни.
Автор: Іван Преображенський, російський публіцист, кандидат політичних наук, експерт з Центральної і Східної Європи, оглядач низки ЗМІ.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.