Правляча партія обрала ідеальний момент. З початком сезону відпусток у Росії путінська «Єдина Росія» штампує в парламенті закони, які можуть суттєво звузити рамки суспільної дискусії та громадянської активності. Новий закон про мітинги обмежує свободу зібрань, а поява в законодавстві терміну «іноземний агент» не лише ускладнить роботу неурядових організацій, а й дискримінує їх на семантичному рівні.

Повернення до Кримінального кодексу статті «наклеп», вилученої звідти лише кілька місяців тому, а також посилення цензури в інтернеті під приводом справді необхідного посилення захисту дітей і підлітків у Росії – все це в майбутньому обмежить свободу думки у ЗМІ і блогах.

Страх перед майбутнім

За цією контрреволюцією на тлі літньої спеки в Росії, очевидно, криється не лише прагнення звести рахунки з протестним рухом проти порушень на останніх парламентських і президентських виборах. Схоже, що путінська система боїться гарячої осені або зими. Сам протестний рух, що зародився серед представників середнього класу, не становить небезпеки для цієї системи, вважають учасники політичної дискусії в Росії.

Реальні труднощі для влади можуть виникнути лише тоді, коли цей протестний прошарок, обмежений поки соціальними та регіональними рамками, об'єднається з широкими масами. Минулої зими цього не сталося. А як продемонстрували президентські вибори у березні 2012 року, Путіна таки підтримала більшість росіян. Але і глава держави, і об'єднана в партію влади еліта розуміють, що часи змінилися. Ціна на нафту неухильно падає, а з нею – і можливості російської держави пом'якшувати невдоволення населення шляхом соціальних виплат. Більше того, на початку липня було здійснено давно оголошене підвищення тарифів на опалення, електроенергію та інші комунальні послуги. Це означає зростання цін і посилення навантаження, перш за все для широких верств населення Росії. На початку вересня, коли її жителі повернуться з літніх відпусток, причин для соціальних протестів може стати значно більше.

Трагедія в Кримську

Наскільки великою є недовіра населення до держави і чиновників і як погано вони підготовані до криз, знову стало видно, коли під час повені на півдні Росії було зруйновано містечко Кримськ і загинуло багато людей. На жаль, російська влада, як і під час інших катастроф і надзвичайних ситуацій, знову продемонстрували некомпетентність і нездатність упоратися із завданням.

Вибудована Путіним вертикаль влади добре працює тоді, коли потрібно звузити поле для організованого протесту представників середнього класу. Але коли йдеться про те, щоб держава захистила своїх громадян і адекватно допомогла їм у кризових ситуаціях, виявляються суттєві недоліки.

За таких умов серед широких верств населення зростає невдоволення "тими, хто нагорі». Проявів цього гніву восени і боїться Путін і його правляча партія. Саме тому їм було важливо ще до початку літніх парламентських канікул створити законодавчі інструменти, які дозволять контролювати можливу появу другої, сильнішої, хвилі протесту.

Інго Маннтойфель, керівник відділу Східної Європи і головний редактор російської редакції Deutsche Welle