Найкращим вшануванням пам'яті загиблих могла б стати та Україна, про яку вони мріяли. Однак за час, що минув, жоден з винних не був притягнутий до відповідальності, констатує Сергій Руденко.
Реклама
П'яті роковини трагічних подій в українській столиці - масового розстрілу мирних демонстрантів на Майдані - залишили гіркий присмак і осад. Років, що минули, виявилося недостатньо для того, щоб посадити на лаву підсудних винуватців трагедії. Зло, проти якого боролися українці під час Революції гідності, залишається не покараним. Які б пояснення не давав генпрокурор Юрій Луценко, що б не обіцяв президент Петро Порошенко, очевидно одне: справедливості, за яку боровся Майдан, немає. І чи настане вона коли-небудь - ніхто не знає.
Війна спише не все
Загибель 107 людей і поранення понад тисячі учасників протестів у період з 18 до 20 лютого 2014 завершило епоху президентства Віктора Януковича. Влада, яка почала вбивати своїх громадян, була приречена. Ганебна втеча тодішнього глави держави і його спільників до Росії відкрила дорогу Москві до анексії Криму, а потім - і до окупації частини Донбасу. Відтоді, за даними українського МЗС, на сході України загинули майже 13 тисяч людей, 30 тисяч поранені, 1,5 мільйона стали переселенцями. І кінця-краю всьому цьому кошмару немає.
Хтось, можливо, вважає, що нові рани, отримані українцями на сході країни, зможуть притупити їхній біль від втрати "Небесної сотні" (тих, хто був розстріляний в центрі Києва взимку 2014-го). Однак час і нові трагедії не лікують. Вони лише загострюють почуття - знехтуваної справедливості, ненависті до вбивць, недовіри до тих, хто не зміг покарати злочинців. Виправдання тим, хто натискав на спусковий гачок у центрі мирного Києва, немає і бути не може.
Війна спише не все. І я вірю, що рано чи пізно вбивці беззбройних учасників "Революції гідності" будуть засуджені. Терміну давності для таких злочинів немає. Є тільки відчуття безсилля. Наприклад, тоді, коли розумієш, що 17 батьків героїв "Небесної сотні" вже пішли з життя, так і не дочекавшись судових процесів над вбивцями їхніх дітей. І це, напевно, найсумніший підсумок п'яти років, які минули після кривавої бійні в центрі Києва.
Злочин без покарання
Генеральний прокурор Юрій Луценко каже, що його відомство зібрало 988 томів у справі про злочини, вчинені під час "Революції гідності", і готовий передати їх до суду. У розстрілах підозрюють 66 осіб, які, за даними слідства, були виконавцями (46 з них втекли до Росії і знаходяться в розшуку).Серед тих, хто віддавав злочинні накази - тодішній президент Віктор Янукович, колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, екс-глава СБУ Олександр Якименко та інші тогочасні високопосадовці. Для всіх них Генпрокуратура України (ГПУ), як свого часу для Януковича, просить у Верховної Ради дозвіл на спеціальну процедуру - заочний суд.
Але і до оприлюдненої Луценко інформації все ще залишається багато питань. Наприклад, чи можна вважати розстріл на Майдані частиною спецоперації російських спецслужб (представники яких в той час були в українській столиці) з анексії Криму та подальшої окупації Донбасу? Якщо - так, то чи будуть порушені кримінальні справи проти співробітників ФСБ Росії? Чому учасники кривавих подій зими 2014 року досі продовжують службу в силових органах України? Яка роль трьох попередників нинішнього шефа ГПУ в розслідуванні вбивств на Майдані? Хто і з якої причини випустив з СІЗО обвинувачених в розстрілах колишніх "беркутівців", які втекли потім до Росії? Чи відповідатимуть за це судді? Чи відповідатимуть перед законом ті, хто потім ретельно ховав сліди злочину - зброю?
Відповідей на ці та багато інших питань поки немає. Їх хотілося б отримати, як можна швидше. Українці - народ терплячий, але до певного моменту. І це повинні пам'ятати, як представники нинішньої влади, так і ті, хто їм прийде на зміну.
Зеленський - це оцінка українцями останніх п'яти років
Втрату українцями віри у справедливість можна вважати головним підсумком останніх п'яти років. Так, Революція гідності дозволила українській державі зробити величезний крок вперед - у бік Європи - і почати процес створення єдиної православної церкви. Так, спільними зусиллями українці будують сучасну армію і борються за незалежність своєї країни. Однак разом з тим в державі продовжує процвітати корупція, суди все ще виносять сумнівні вироки, політична еліта загрузла в офшорах і розкоші. А найкращим бізнесом в Україні була і залишається державна служба: нуль вкладень, максимум дивідендів.
Очікування, які українці покладали на нову владу, не виправдалися. І це - не перебільшення. Це - констатація факту, підкріплена соціологією. Комік Зеленський, який лідирує зараз в президентських виборчих перегонах, - це красномовна відповідь на питання, як українці оцінюють п'ять років, які минули після Майдану. Виборці готові вірити художньому керівникові студії "Квартал-95" і його кіногерою - вчителю Голобородьку, який став президентом, а не тим, кому п'ять років тому вони видали кредит довіри.
Нинішня влада обіцяє побудувати меморіал героїв "Небесної сотні". Але найкращим проявом вшанування пам'яті загиблих могла б стати та Україна, про яку вони мріяли і за яку вони загинули. Країна зі справедливою владою, чесним судом, розвиненою економікою, багатими громадянами. Країна, в якій нинішнє і майбутні покоління українців будуть почувати себе впевнено і захищено. "Небесна сотня" за це загинула. А ми це повинні втілити в життя. Іншого шляху немає.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.
Янголи пам'яті для Небесної сотні (18.02.2019)
02:09
5 років після Майдану: хроніка народного повстання
П'ять років тому в Києві відбулися масові протести, які були викликані відмовою державного керівництва України підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Пропонуємо хроніку подій, які призвели до історичних змін у країні.
Фото: picture-alliance/dpa/Maxim
20.06.2013 - Проект Угоди про асоціацію
Після багаторічних переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції Верховної Ради публікують погоджений сторонами текст Угоди українською мовою.
Фото: Getty Images/AFP/J. Macdougall
21.11.2013 - Азаров призупиняє підготовку до підписання Угоди
Прем'єр-міністр України Микола Азаров своїм розпорядженням призупиняє процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Він пояснює це тим, що економічна ситуація погіршилася через євроінтеграційні наміри держави і що тепер слід розвертатися в бік Митного союзу з Росією. Відомий журналіст Мустафа Найєм закликав у Facebook небайдужих вийти на Майдан Незалежності в Києві.
Фото: picture-alliance/dpa
28-29.11.2013 - Янукович провалює саміт
У Вільнюсі відбувається саміт ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство". Під час цієї події Віктор Янукович так і не підписує угоду про асоціацію з ЄС. Янукович обрав "шлях, котрий веде в нікуди", зауважила тоді литовська президентка Даля Грибаускайте, чия країна приймала саміт. В Україні розростаються протести.
Фото: Reuters
30.11.2013 - Напад "беркутівців" на Євромайдан
У ніч проти суботи, 30 листопада, на Майдані Незалежності в Києві перебуває близько 400 демонстрантів, переважно - студенти. Під ранок службовці спецпідрозділів "Беркут" жорстоко розганяють мітингувальників. Офіційно в МВС України пояснюють такі дії необхідністю зачистити площу для встановлення новорічної ялинки.
Фото: Reuters
01.12.2013 - Марш протесту
На знак протесту проти жорстких дій правоохоронців півмільйона людей виходить на Михайлівську площу і на Майдан Незалежності. Частина з них вирушає до вулиці Банкової, де розташована будівля адміністрація президента. Там починаються сутички з міліцією. Пізніше опозиція звинувачує у сутичках провокаторів. Протестувальники захоплюють будівлю КМДА і Будинок профспілок.
Фото: picture-alliance/dpa
8.12.2013 - Віче на Майдані
Триває Марш мільйонів - перше найчисленніше віче на Майдані Незалежності. Учасники мітингу, які в неділю зібрались у центрі Києва, ухвалюють рішення про розширення протестів та початок блокування Адміністрації президента, будівлі уряду України та інших установ. Наступного ж дня "Беркут" починає розчищати урядовий квартал від наметів.
Фото: REUTERS
10.12.2013 - "Беркут" іде в атаку
"Беркут" штурмує Майдан та Будинок профспілок. Але активісти втримують наступ завдяки тому, що багато киян швидко з'їжджаються в центр міста на допомогу.
Наступні кілька тижнів на Майдані спокійні. Там виступають політики, активісти та відбуваються концерти, серед яких - наймасштабніший за участю гурту "Океан Ельзи".
Фото: picture-alliance/dpa
17.12.2013 - "Борг Януковича"
У Москві зустрічаються президенти України та Росії - Віктор Янукович та Володимир Путін. Кремлівський лідер заявляє, що Росія готова допомогти Україні вийти зі скрутної економічної ситуації, що склалася. Росія надає Україні знижку на ціну на газ та кредит на три мільярди доларів, який став відомим як "борг Януковича". Опозиція називає російський кредит хабарем Януковичу за відмову від угоди з ЄС.
Фото: Reuters
29.12.2013 - Автомайдан їде до Януковича
Cотні автомобілів беруть участь в організованому Автомайданом автомарші протесту з Києва до резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
16.01.2014 - "Диктаторські закони"
Верховна Рада голосує за пакет законів, який значно звужує права громадян і надає органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. Закони передбачають кримінальну відповідальність за будь-який прояв протесту. Нардепи голосують за закони підняттям рук, оскільки трибуна заблокована опозицією. Пізніше їх називають "диктаторськими законами". В залі сутички.
Фото: dapd
19.01.2014 - Зіткнення на Грушевського
Обурені "диктаторськими законами" та бездіяльністю лідерів опозиції протестувальники вирушають до урядового кварталу. Там, на вулиці Грушевського, починаються зіткнення з "Беркутом", який застосовує проти людей світлошумові гранати, гумові кулі, кийки і водомети. У правоохоронців летять петарди, коктейлі Молотова, бруківка.
Фото: Reuters
22.01.2014 - Перші жертви на Майдані
Від вогнепальних поранень на вулиці Грушевського гинуть два активісти - Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. "Беркут" застосовує силу до протестувальників, заарештовує та б’є активістів. До кінця дня медики констатують смерть п’ятьох протестувальників, ще кількасот - поранені.
Фото: picture-alliance/dpa/Lyseiko
18-19.02.2014 - Ескалація на Майдані
Кілька тисяч активістів Євромайдану вирушають від Майдану Незалежності вгору вулицею Інститутською до Верховної Ради. Незабаром починаються сутички. "Беркут" стріляє з пневматичної зброї, кидає світлошумові гранати. Силовики спускаються вулицею Інститутською для штурму Майдану. Протистояння триває всю ніч. "Беркут" намагається штурмувати Будинок профспілок, там спалахує пожежа.
Фото: Reuters
20.02.2014 - Розстріл "Небесної сотні"
Служба безпеки України заявляє про початок "антитерористичної операції". Коли протестувальники рушають відбивати барикаду біля Жовтневого палацу, їх починають розстрілювати бійці спецпідрозділів. За даними слідства, від пострілів бійців у формі спецпризначенців "Беркуту" на вулиці Інститутській у центрі Києва загинули 48 беззбройних євромайданівців.
Фото: Reuters
21.02.2014 - Спроба домовитися з опозицією
Опозиція та президент за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, а також уповноваженого з прав людини Росії Володимира Лукіна підписують угоду про повернення до Конституції 2004 року, яка обмежує повноваження глави держави. Втім, люди на Майдані угоду опозиції з режимом освистують і вимагають від Януковича піти. Міліція та спецпідрозділи залишають центральні вулиці Києва.
Фото: picture-alliance/dpa
22.02.2014 - Утеча Януковича
Віктор Янукович тікає з Києва. На ранок його резиденцію Межигір'я займають активісти. Парламент повертається до Конституції 2004 року. Спікером обирають Олександра Турчинова.
Фото: Reuters
26-27.02.2014 - Окупація Криму
Під будівлею Верховної Ради АР Крим відбуваються сутички між представниками двох мітингів. Проросійські організації вимагають приєднання півострова до Росії, а кримські татари виступають за територіальну цілісність України. Під час сутичок двоє людей гинуть, 30 отримують травми. Уночі будівлі парламенту та уряду Криму захоплюють бойовики без розпізнавальних знаків і вивішують над ними прапор РФ.
Фото: Reuters
16-18.03.2018 - Анексія Криму
Окупаційна влада проводить так званий "референдум" про незалежність АР Крим, який мав створити видимість легітимності анексії півострова Росією. А через два дні до Москви на підписання договору про "прийняття Республіки Крим та міста Севастополь до складу Росії" прилітають Сергій Аксьонов, Володимир Константинов та Олексій Чалий (на фото зліва на право).
Фото: Reuters
6.04.2014 - Перші бойовики на Донбасі
Невідомі озброєні бойовики оточують та захоплюють приміщення Донецької обласної державної адміністрації. За тиждень в Слов'янську та Краматорську з'являються озброєні військові без розпізнавальних знаків. У Донецькій області починається антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів та сепаратистів.