1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Підступна гра на людській біді

Бернд Йоганн13 серпня 2014 р.

Україна має повне право не допускати на свою територію російський гуманітарний конвой. Адже навіть у питаннях гуманітарної допомоги Росія, вочевидь, ухиляється від співробітництва, критикує Бернд Йоганн.

Гуманітарна ситуація на Сході України загострюється
Гуманітарна ситуація на Сході України загострюєтьсяФото: Dimitar Dilkoff/AFP/Getty Images

На Сході України, де точаться бойові дії, люди потребують допомоги. Їм бракує хліба, води та медикаментів. Виглядає на те, що жодна зі сторін конфлікту не готова до завершення війни. І тим більш необхідною для мирного населення є скоординована міжнародна акція допомоги, у якій взяли б участь якомога більше країн.

Росія грає на випередження. В односторонньому порядку Кремль вирішив спрямувати до України "гуманітарний конвой". Інші країни, власне як і Міжнародний комітет Червого Хреста, який координує такого роду міжнародні гуманітарні акції, не знають про деталі московської ініціативи. Україна та Захід побоюються інтервенції Росії на Схід України під прикриттям гуманітарної допомоги - і цей скепсис виправданий.

Москва втратила довіру

На жаль, з огляду на набутий дотепер досвід, високий рівень недовіри до Москви цілком виправданий. У ході цієї кризи Росія дуже часто водила за ніс не тільки Україну, але й міжнародну громадськість. Ще на початку конфлікту у березні Росія наполягала, що російських військових у Криму немає. Однак незабаром Крим був нею анексований. І навіть російський президент Володимир Путін визнав, що владу у Криму він здобув за допомогою російської армії.

Керівник української редакції DW Бернд ЙоганнФото: DW/P. Henriksen

Також і щодо Східної України Кремль постійно розповідяє про "місцевих повстанців", які чинять спротив уряду у Києві. Утім, багато сепаратистів і ватажків озброєних угруповань мають російське походження. Вони навіть не приховують цього. Їхня зброя та амуніція також вироблені у Росії і звідти ж доставлені. Танки, артилерія, ракети - все це переміщується через російсько-український кордон, який охороняється тисячами російських солдатів, які б могли цьому завадити.

Гуманітарна допомога

Тож не дивно, що акція Росії з гуманітарною допомогою викликає перестороги. Саме тому Україна не воліє пускати цей вантаж через свій кордон. Київ вимагає міжнародного контролю цієї допомоги з боку визнаної міжнародної організації. Від односторонніх рішень Росію застерігають і Європейський Союз, і США. Гуманітарна допомога потрібна Україні, але не колона з 300 вантажівок з Росії. Адже у них можуть міститись не тільки продукти харчування, а й контрабандні предмети для підтримки сепаратистів у зоні конфлікту.

Українці вважають Росію підпалювачем цієї війни на Сході України. І певно, що так: без російського втручання людям у цьому регіоні зараз не було б так важко. Якщо Росія дійсно хоче допомогти, вона має припинити надавати підтримку незаконним збройним формуванням на Донбасі.

Окозамилювання замість співпраці

Однак замість того, щоб допомогти, Росія, схоже, грає у підступні ігри. Справжні наміри її "гуманітарного маневру" незрозумілі. Акція погоджена з Україною, заявили у Кремлі. Однак Київ спростував це повідомлення. Акція погоджена з Червоним Хрестом, сказала Москва. Втім, речник міжнародної організації заявив, що їм про це нічого невідомо. Тому і виникає враження, що Москві точно не йдеться про надання термінової допомоги людям, які перебувають у біді. Їй головне - політичне інсценування.

Німеччина та інші країни виступають за припинення насильства у Східній Україні. Вони прагнуть надати допомогу людям на Донбасі. Якщо Росія справді цього хоче, тоді вона має відкрити карти, висловити свої цілі щодо України та сісти з Києвом та ЄС за один стіл. Однак замість цього Москва дотепер вперто уникала будь-якої співпраці з українського питання - тепер, як видається, і щодо гуманітарної допомоги.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW