Дехто має намір звести мур. Принаймні, у непрямому сенсі. Лідер шотландських націоналістів Алекс Салмонд, звісно, не хоче відновлювати давній Адріанів вал між Шотландією та Англією, щоб зробити кордон між ними непрохідним, але незалежну державу він хоче. А вона, зрозуміло, матиме справжній державний кордон з Англією. Не важливо, наскільки він буде щільним, адже все одно розділить у ментальному розумінні та практичному сенсі те, що було єдиним останні 300 років.

І Шотландія може бути лише почином. Якщо вона здобуде незалежність, чого тоді забороняти відділятись Каталонії від Іспанії? Чому ж Фландрія не може вийти зі складу Бельгії? До речі, це особливо складний випадок, бо Фландрія - найбільш заселена й економічно найбільш потужна частина країни. Валлонія ж сама по собі не дуже життєздатна. Що тоді чекає на Валлонію? Можна піти ще далі: а чи не вподобає колись німецька Баварія ідею стати справді незалежною республікою та збирати плату за проїзд територією з прусів? Незалежність Південному Тіролю, Бретані?

Врешті-решт ідеться про "паскудні гроші"

Звинувачення у тискові на згадані регіони були виправданими протягом десятиліть, навіть століть, але не сьогодні. Так, Лондон не заважає Шотландії культурно розвиватись, вона навіть має власний парламент. Схожу самостійність уже майже здобула Каталонія.

Можна й далі розширювати поле повноважень, із запізненням заявив прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон. На сьогоднішній день не потрібно бути незалежною країною в Євросоюзі, щоб відстоювати права народності в межах єдиної нації.

З іншого боку, фінансова криза уже засвідчила: якщо ситуація погіршується, то систему координат задає кожна окрема країна, а не Євросоюз. Королівський Банк Шотландії вигравав від допомоги з Британії. Після здобуття незалежності, фінансові потоки підуть, судячи з усього, в протилежному напрямі - з Единбурга до Лондона. Основним у боротьбі за незалежність є прагнення Шотландії, Каталонії чи Фламандії як доволі заможних регіонів тримати своє багатство при собі і не дозволяти центру розподіляти його на всіх. Однак чи можна на цьому ґрунтувати вимогу державної незалежності?

Багато запитань без відповідей

Економічні аргументи за незалежність доволі хиткі. Коли Шотландія відокремиться від решти Сполученого Королівства, економіка шкутильгатиме на обидві ноги. Вдвічі більше дипломатів, солдатів, чиновників - на усіх рівнях грошей має витрачатись вдвічі більше, ніж дотепер, коли всього було достатньо по одному екземпляру. І незалежність спровокує появу безлічі запитань, відповіді на багато з яких немає.

Чи може людина залишитись громадянином Великобританії, якщо вона мешкає в Шотландії? Як і кому платитимуть податки спільних підприємств? Яку валюту матиме нова країна? Лідер шотландських націоналістів Алекс Салмонд хоче залишити фунт стерлінгів національною валютою Шотландії, проте Лондон виключає таку можливість. Чи зможе Шотландія приєднатись до НАТО та Євросоюзу? Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що Шотландія муситиме пройти звичайну процедуру вступу, а один-єдиний член ЄС, скажімо, Великобританія чи Іспанія, можуть накласти вето.

Невеликий внутрішній ринок

Навіть якщо окремі питання можна було б за бажання вирішити, то політична невпевненість уже вдаряє по фунту стерлінгів та в цілому по британській економіці. Після одного "так" можуть настати місяці, якщо не роки перехідного періоду, на початку якого труситиме дуже сильно. Навіщо це все? І ще раз повернемось до Євросоюзу: одна перевага, яку матиме ЄС в очах євроскептичних британців (англійців, шотландців, валлійців), це спільний внутрішній ринок, свобода для приватних підприємців, бізнесу та капіталу, які можуть вільно пересуватись в межах Євросоюзу.

Значно краще, ніж європейський внутрішній ринок, працюють маленькі національні ринки. Як от британський, на якому зав'язані торговельні відносини Шотландії з рештою Сполученого Королівства. Обмежити цю свободу новими кордонами було би кроком назад, до партикуляризму. Європі не потрібні нові кордони. Дорогі оотландці, Адріанів вал налічує близько 2000 років та належить до культурної спадщини, лишіть його атракціоном для туристів.