Вже самим фактом проведення референдуму на півострові Крим Кремль нагнітає і без того вибухонебезпечну ситуацію в Україні. При цьому результат голосування зрештою не грає особливої ​​ролі. Суть у тому, що, сприяючи цьому референдуму, Росія нехтує Конституцією України та порушує численні міжнародні угоди світового значення. Таким чином президент Володимир Путін веде Росію прямим шляхом до міжнародної ізоляції, з якої їй важко буде вийти. Адже навіть Китай не підтримує Кремль у його агресивній політиці стосовно України. Єдині прихильники Путіна в кримському питанні - це сирійський режим Башара Ассада та держава-ізгой Північна Корея.

Нелегітимне і невільне голосування

Вирішальним політичним чинником є ​​і те, що в цьому випадку не можна говорити про вільне волевиявлення громадян у Криму. Референдум не просто незаконний. Він не є вільним, а його результати - незалежними. Цей, з великим поспіхом призначений референдум, якому не передував належний процес політичних дискусій, проходить у присутності підрозділів російських військ і пов'язаних з ними "сил самооборони Криму".

Референдум розігрується за добре відомим сценарієм, яким користувався Сталін під час і після закінчення Другої світової війни на території окупованої радянськими військами Східної та Центральної Європи. Згідно з цим сюжетом, вірні Кремлю групи за підтримки військової сили Москви і в супроводі бурхливого потоку пропаганди, інсценують шоу з народним голосуванням, яке повинно додати політиці експансії видимість законності. Однак результати такого голосування у світі всерйоз не сприймає ніхто.

Може бути, Путін понадіявся, що на тлі хаосу, який виник в Україні після усунення Віктора Януковича, Захід спустить йому з рук агресивну політику, що суперечить міжнародному праву. Можливо, Путін не розраховував на те, що критика Заходу буде настільки жорсткою. Може бути, він все ще вірить у те, що хвиля обурення вляжеться і що Захід все ж таки не зважиться на запровадження масштабних санкцій. Побутує ж у російському суспільстві багаторічна помилка про те, що Захід перебуває у повній залежності від поставок енергоносіїв з Росії.

Президент загрався

Проте глава російської держави явно прорахувався. Причому ще сумніше те, що його кремлівське оточення досі не усвідомило, що ця гра зайшла занадто далеко і веде до запеклої конфронтації із західним світом, яку в середньостроковій перспективі Москва програє.

Російська економіка вже зараз перебуває на етапі стагнації. Девальвація рубля скорочує обсяги споживання, а разом з ними і рівень добробуту росіян. Зменшення обсягів експорту енергоносіїв стало б для Росії повільним самогубством, так само, як і ідея часткового продажу валютних резервів РФ. Очевидно, що цілеспрямовані економічні санкції Заходу не пройдуть для Росії безслідно. Залишається лише сподіватися, що до цього не дійде. Однак на проведення кримського референдуму в понеділок, 17 березня, санкціями на адресу Росії відреагують не тільки США, а й Євросоюз. До цих санкцій входить обмеження в'їзду і блокування банківських рахунків провідних представників російської еліти.

Ці політичні санкції стануть останньою спробою Заходу переконати Москву звернути з наміченого курсу і примусити її до політичного і дипломатичного діалогу з новим керівництвом України. Проте небезпідставними є побоювання, що Кремль не погодиться на проведення подібної політики і вже наступного тижня перейде до формального включення Криму до складу Російської Федерації. Таким чином, анексія Криму з точки зору Росії завершиться. І цілком справедливо, що для Заходу це стане підставою замислитися про подальші санкції - як політичні, так і економічні. Небезпечна спіраль санкцій продовжить закручуватися. І в цьому випадку міжнародна ізоляція Росії буде неминучою.

Інґо Маннтойфель, керівник відділу Східної Європи та головний редактор російської редакції DW