Майже два роки минуло з часу "Революції гідності", сміливого повстання українського суспільства проти корумпованого та клептократичного режиму Януковича. Обіцяні тоді реформи просуваються із великими складнощами. Нині реформатори в уряді втрачають терпіння. Коаліції загрожує розпад, адже депутати і партії знову керуються своїми вузькими інтересами.

Передовсім у парламенті впродовж минулих місяців реформи було загальмовано та розмито. Важливі проекти, як-от приватизація державних підприємств та творення незалежної судової системи застопорилися. Так само в уряді та адміністрації президента сидять відверті "гальмівники", які не хочуть, щоб корупційна та кланова структури в Україні були зруйновані.

Звинувачення слід розслідувати

Зараз подальше існування цілого уряду, як і майбутнє реформ - під питанням. Багато ключових міністрів уже давно заявляли про масивне протистояння з боку апаратчиків. З великим скандалом минулого тижня міністр економіки Айварас Абромавичус заявив про відставку. Гострими словами він розкритикував корумповані кліки, які блокують реформи, та назвав у зв'язку з цим ім'я Ігоря Кононенка - близького соратника Петра Порошенка. Зрозуміло, що ці звинувачення слід ретельно розслідувати. В разі, якщо вони правдиві, репутація українського президента зазнає масивного удару.

Абромавичуса рік тому було запрошено серед низки інших іноземних експертів до роботи в Кабміні. З ними пов`язували надії, оскільки ніхто з них не брав участі у структурах, які впродовж років та десятиліть грабували Україну. Але тепер ці люди втрачають свою надію на зміну системи. Це фатальний сигнал!

Втрачена довіра

Відповідно критичною була і міжнародна реакція: десять послів західних країн у своїй демонстративній заяві висловили "глибоке розчарування" заявою про звільнення міністра. Голова Міжнародного валютного фонду (МВФ) також висловила свою стурбованість. Також є дуже імовірним, що наступний транш своєї фінансової допомоги МВФ відкладе до часу, коли політична ситуація в Україні проясниться.

Реакції показують, наскільки масивними є сумніви щодо волі до реформ в Україні. Таким чином, Україна втрачає довіру Заходу. І напевно лише Росія радітиме, коли коаліція у Києві розпадеться. Мало допомагає і те, що партії на кшталт "Батьківщини" та "Самопомічі" прагнуть відвернутися від коаліції. Самі по собі вони не мають більшості, щоби запроваджувати реформи. З розпадом коаліції процес реформ лише послабиться.

За два роки після Майдану схоже, що час єдності реформаторів минув. Політичні чвари всередині коаліції є також наслідком незламних впливів корумпованих клік у політиці та економіці, яких цікавить лише власна - передовсім фінансова - вигода. Таким чином, всі спроби ґрунтовно реформувати систему в Україні досі провалювалися.

Отже, щоб реформи справді відбулися, потрібно зламати ці зв'язки. Слід також послабити вплив олігархів та їхніх спільників. Доказів, що політики в Києві мають необхідну сміливість та волю втілити в життя ці реформи, досі бракує.