Золото пишних залів Кремля, напевно, засліпило Віктора Януковича. Але підкорило його інше - це великі гроші, які Москва обіцяє йому у формі фінансової допомоги та дешевого енергопостачання. Відверто кажучи, під час переговорів з главою Кремля Володимиром Путіним Янукович вже не мав позиції, після того як його країна відмовилась від асоціації з ЄС. Поїздка українського президента до Москви була оголошенням про банкрутство обраного народом президента, котрий більше не здатний вільно і незалежно визначати політичне майбутнє своєї країни.

Янукович у Москві визнав, що Україна в економічному сенсі практично банкрут. Країна вже майже не здатна обслуговувати свої борги. Економіка перебуває в рецесії. Прірва між бідними і багатими поглиблюється. Багатьом багатообіцяючим малим та середнім підприємствам перекрила кисень нова система оподаткування, запроваджена за правління Януковича. Тоді як багаті великі підприємці, котрих в Україні називають олігархами, користуються привілеями. Ці люди підтримують Януковича. Адже він допомагає їм прибрати до рук багатство країни.

Європейська мрія розбилася

Що важать бажання сотень тисяч людей, котрі протягом кількох тижнів мітингують проти несправедливості та за рух України до Європи? Українці прагнуть добробуту і демократії, котрими користуються люди у країнах Європейського Союзу. Опитування показують, що більшість українців бажає європейської інтеграції їхньої країни. Навіть на Сході України, де президент Янукович має безпосереднє підґрунтя для своєї влади, попри усі спроби залякування з боку держави за останні тижні, люди виходили на вулиці на підтримку європейської перспективи їхньої країни.

Однак мрія українців про подолання клептократії на чолі з Януковичем, про створення правової держави, про демократію й добробут для усіх, нині розбилася в Москві. Очільника Кремля Путіна дуже мало цікавлять потреби і бажання українського народу. Йому йдеться про те, аби сформувати новий союз колишніх радянських республік, котрий він хотів би вважати протилежною до Європейського Союзу моделлю так званого Євразійського союзу під жорстким контролем Москви.

Стратегія шантажу Путіна спрацювала

Без стратегічно важливої України безпосередньо на кордоні з ЄС ці плани не мають сенсу для владного політика Путіна. Через це він демонструє небачену до цього щедрість стосовно українського президента: хоче надати мільярдну допомогу, аби Україна змогла оплатити свої термінові зобов'язання на фінансових ринках, а також російські рахунки за газ. Однак Україна таким чином потрапляє у подальшу залежність від Росії.

Безцеремонна політика шантажу Путіна по відношенню до Києва була успішною. За останні місяці він жорстко зривав зусилля Європейського Союзу щодо України. Він навіть наказав створити торговельні бар'єри для України - знаючи, що сусідня країна стоїть на межі економічної прірви і навряд чи була би в змозі вистояти в економічній війні з Росією.

ЄС у ролі спостерігача

Янукович був першим українським головою держави, котрий зігнувся перед цією неоімперіалістичною політикою. Тож не дивно, що українська опозиція закидає йому розпродаж українських інтересів. Вона небезпідставно побоюється, що режим Путіна вимагатиме також доступу до важливих ключових промислових об’єктів в Україні. Навіть стратегічно важлива газотранспортна система, на думку опозиції, може опинитися у російських руках. На неї Москва претендує уже віддавна.

ЄС, котрий зацікавлений у більш тісних європейських зв’язках і стабільності України як суверенної держави, поки що не зможе досягти своїх цілей. Нині він змушений спостерігати, як Путін розширює свій вплив в Україні. Однак тривалі протести українців показали, що вони хочуть до Європи. Тому наближення України до ЄС залишатиметься на політичному порядку денному.