11 грудня на російському телеканалі ТНТ почався показ гучного телесеріалу "Слуга народу", де у головній ролі знімався тоді ще майбутній президент України Володимир Зеленський. Жителі Сибіру і Далекого Сходу побачили всі епізоди в оригіналі. Іншим першу серію показали, вирізавши жарт про Путіна і годинники Hublot. Цього ж дня показ і закінчився: росіянам продемонстрували три серії, після чого було оголошено, що решта, всупереч початковим планам, з'явиться лише на платній інтернет-платформі Premier.

Жарти про Путіна в російському ефірі

Щоб зрозуміти, що сталося, варто поставити собі питання, як "Слуга народу" взагалі потрапив на ТНТ. Як у 2019 році на одному з безкоштовних російських телеканалів в принципі став можливим показ української політичної комедії з майбутнім президентом у головній ролі? Серіал, у якому є гострі жарти про Путіна, чого на російському телебаченні давно вже немає. Чи можемо ми собі уявити, що керівництво невеликого каналу дозволяє собі самостійні рішення подібного роду?

На ТНТ рік тому виходив власний "політичний" серіал - "Домашній арешт", що розповідає про веселі події у світі тотально корумпованої регіональної влади. Досить м'яка сатира, що висміює місцевих царьків і не чіпає президента (він там фігурує, але невидимий глядачеві, і тому швидше нагадує божество, ніж політичного лідера), стала телефеноменом року, так і не потрапивши на телеекрани.

І це само по собі дивно: в Росії можна стати популярним і упізнаваним і без телебачення, яке тепер відіграє дещо іншу роль. Те, що показують на загальнодоступному телеканалі, вважається офіційно схваленим, це свого роду печатка. Для сумнівної продукції є інтернет: хочеш - заведи свою платформу, як ТНТ, хочеш - задовольняйся YouTube, все одно це буде щось напівофіційне, а телевізор є телевізор, його може вдома ввмікнути кожна бабуся, тому жодної, навіть вельми беззубої, крамоли там не повинно бути.

Показ "Слуги народу" зі схвалення Кремля?

Якраз цього тижня впливовий американський журнал The New Yorker опублікував статтю про генерального директора російського "Певого канала" Костянтина Ернста. У розмові з автором публікації Ернст каже, що зараз і вказівок особливих від Кремля не потрібно: "Федеральними каналами керують недурні люди". Припускаємо ми, що керівництво ТНТ раптом здуріло і на свій страх і ризик випустило в телеефір український серіал з жартами про Путіна? Причому буквально на тлі першої офіційної зустрічі російського президента з виконавцем головної ролі, а нині - реальним главою держави?

Інша справа, якщо від зустрічі Путіна і Зеленського в Кремлі очікували хай не прориву, то хоча б якогось пом'якшення відносин. Ось тут показ серіалу на одному з телеканалів цілком став би у нагоді. Якщо за часів президентства Порошенка всі кремлівські ЗМІ були заточені під те, щоб знелюднити українське керівництво, почин ТНТ цілком можна розглядати як м'яку спробу початку зворотного процесу. 

Не так уже й важливо, чи була вона такою насправді, але вже точно була б сприйнята такою. Тим більше що в Україні прем'єру на ТНТ помітили: перед президентом і співвласником компанії, яка знімала серіал, було поставлено питання про продаж прав на показ державі-агресору. Претензії в ціль не потрапили: ТНТ купував права у іноземного посередника, але в даному контексті важливо, що тема стала чинником в українському внутрішньополітичному житті.

З позитивним іміджем Зеленського вирішили почекати?

Доля "Слуги народу" в російському телеефірі змушує згадати ще одну політичну комедію - російський фільм "День виборів". Долі у них зовсім несхожі: сценарій, за словами його режисера, був схвалений владою, про що свідчить і те, що прем'єра відбулася на "Первом канале". Якби він був знятий у наші дні, можливо, довелося обійтися тільки інтернетом, але мова не про це: в "Дні виборів" є один примітний епізод.

Губернатор регіону, не розуміючи, чи буде Кремль підтримувати його на чергових виборах, приїжджає в Москву і в надії отримати відповідь іде в адміністрацію президента. Але там не отримує не те що зрозумілої відповіді, а навіть зрозумілих йому сигналів. Схоже, що ТНТ постало перед такою ситуацією: уявіть, що рішення про показ "Слуги народу" приймалося в високих кабінетах і до моменту прем'єри ніяких ясних сигналів про скасування не надходило.

Так це відбувалося або якось інакше - у будь-якому разі ставлення до інструментів пропаганди в Росії, головним з яких, як і раніше, вважається телебачення, саме собою стає дедалі більш комічним. Всі, хто хотіли, подивилися "Слугу народу" - на платному сервісі "Кинопоиск", де він лежить вже кілька місяців, або у якийсь піратський спосіб.

Скасування показу на телебаченні означає відкликання офіційного схвалення позитивного образу Зеленського, нехай і в особі кіноперсонажа. Це досить дивна і безглузда гра, правила якої знає тільки Кремль, і грає він сам із собою.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.