Через 75 років після визволення концтабору "Аушвіц" президент Німеччини, виступаючи в "Яд Вашем", вказав на німецьку провину та відповідальність. Він підібрав правильні слова, вважає Марсель Фюрстенау.
Реклама
Франк-Вальтер Штайнмаєр вклонився, вшановуючи у "Яд Вашем" пам'ять жертв ГолокостуФото: Reuters/Pool/R. Zvulun
"Яка ласка, який подарунок, що мені сьогодні дозволено виступати перед вами тут у "Яд Вашем", - сказав Франк-Вальтер Штайнмаєр на початку своєї промови на міжнародній конференції Всесвітнього форуму пам'яті Голокосту. І справді - це не є чимось самим собою зрозумілим, що в центральному меморіальному комплексі пам'яті жертв Голокосту в Ізраїлі слово надали німецькому федеральному президентові. Найвищому офіційному представникові з країни злочинців. Він є одним із тих, покоління батьків та дідів яких до 1945 року організовано знищили шість мільйонів євреїв.
Через 75 років після визволення нацистського табору смерті "Аушвіц" Штайнмаєр висловив подяку за "простягнуту руку тих, хто вижив". Висловлення Німеччині "нової довіри" з боку людей в Ізраїлі та в усьому світі він назвав тим, чим воно є, - "дивом примирення". Смиренні слова, які ніколи не здаватимуться такими, що їх було вимовлено автоматично під час виконання свого обов'язку. Штайнмаєр пов'язує нетлінність вини за "Аушвіц" з дедалі більшою ганьбою цих днів: знову відкритим проявом ненависті до євреїв у Німеччині, що спостерігається не тільки з 2020 року.
Ганебний вчинок у Галле
Федеральний президент міг би вказати на антисемітизм у багатьох інших країнах. Добре, що він цього не зробив. Це могло б ненавмисно прозвучати як применшення значення того, що сталося. Штайнмаєр особливим чином продемонстрував свою відповідальність, безжалісно засудивши "злих духів" повсякденного антисемітизму у своєму власному домі. Він безпосередньо згадав про напад на синагогу в Галле, який було вчинено одним із правих терористів під час найбільшого єврейського свята Йом-Кіпур. Влучне кожне слово глави німецької держави: "Це не ті самі злочинці. Але це те саме зло".
Марсель Фюрстенау, політичний оглядач DWФото: DW
Міжнародний меморіальний комплекс "Яд Вашем", безперечно, є належним і достойним місцем для сорому, з яким говорив Штайнмаєр. Почуття, які його, можливо, ще більше охоплять на автентичному місці найбільшого злочину людства. Туди - в "Аушвіц" - він вирушить цього понеділка, де відзначатимуть історичну річницю визволення табору смерті силами Червоної армії тодішнього Радянського Союзу.
Шкода, що Дуді не дозволили виступити в "Яд Вашем"
Там вже буде й польський президент Анджей Дуда. На заході в "Яд Вашем" його не було, оскільки його не включили у список промовців. На відміну від Штайнмаєра та, зокрема, президента Росії Володимира Путіна. Роздратованість Дуди можна зрозуміти, прикро, що так сталося. Адже в "Аушвіці", таборі смерті, зведеному нацистською Німеччиною на окупованій польській території, загинули сотні тисяч поляків - більшість із них також була юдейської віри. Вже з огляду на цей факт було би правильно й важливо надати у "Яд Вашем" слово також Дуді.
Суперечка, яка розгорілася навколо гаданих правильних урочистостей, у майже драматичний спосіб демонструє, як тіні минулого все ще чи знову сягають у сучасність. Змінити це, на превеликий жаль, не може й варта уваги історична промова німецького федерального президента, з якою він виступив у "Яд Вашем".
Табір смерті "Аушвіц"
27 січня в Німеччині та у світі згадують жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році радянські війська звільнили найбільший нацистський табір смерті "Аушвіц-Біркенау" поблизу польського міста Освенціма.
Фото: DW/D.Bryantseva
Ворота з написом "Праця звільняє"
Вхід на територію колишнього концтабору "Аушвіц 1". Комплекс поблизу польського міста Освенціма складався з трьох головних таборів: "Аушвіц 1", "Аушвіц 2" та "Аушвіц 3". Перший табір, який створили 1940 року, згодом став адміністративним центром усього комплексу. Охороняли в'язнів війська СС з дивізії "Мертва голова".
Фото: DW/D.Bryantseva
В одному з адміністративних приміщень
Ув'язнені табору "Аушвіц 1" повинні були працювати. Виснажлива робота і недоїдання стали причиною загибелі багатьох бранців.
Фото: DW/D.Bryantseva
В одній з камер
Ув'язнених морили голодом та запроторювали до камер, де було місце тільки стояти. А ще - кидали в герметичні карцери, в яких люди помирали від нестачі повітря, а також катували та розстрілювали. У 1941 році в таборі "Аушвіц 1" провели досліди з отруєння групи ув'язнених газом. Результати назвали успішними…
Фото: DW/D.Bryantseva
Нашивки
Ув'язнених в концтаборах поділяли на різні категорії, відповідно до яких вони повинні були носити нашивки на уніформі. Наприклад, рожевий трикутник - гомосексуал, червоний - політв'язень. Така нашивка, як на цій фотографии, свідчила про єврейське походження бранця.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір "Аушвіц 2"
Бараки майже не збереглися. Більшість з них нашвидкоруч збивали з дошок та колод. Про те, що тут були бараки, зараз нагадуються тількі димарі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Всередині барака
В одноповерхових дерев'яних бараках табору "Аушвіц 2" утримували сотні тисяч євреїв, поляків, росіян, українців, білорусів, синті та ромів, а також ув'язнених інших національностей.
Фото: DW/D.Bryantseva
Табір смерті
Новоприбулих ділили на дві групи. Тих, кто потрапляв в першу групу, а їх була більшість, практично одразу відправляли в газові камери. Така доля чекала на всіх, хто був непридатний до виснажливої роботи: дітей, жінок, людей похилого віку...
Фото: DW/D.Bryantseva
Рабська праця
Друга група ув'язнених вирушала на примусові роботи - на різноманітні промислові підприємства. Більшість з них помирали від виснажливої праці, жорстоких побоїв та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
До "медиків"
Ще одну групу новоприбулих в "Аушвіц 2" відсилали до місцевих "лікарів", які проводили над бранцями експерименти.
Фото: DW/D.Bryantseva
Обслуга
Частина жінок в таборі "Аушвіц 2" безпосередньо підпорядковувалась нацистам, які використовували їх як рабинь.
Фото: DW/D.Bryantseva
Голокост
Коли розповідають про табір смерті "Аушвіц-Біркенау", перш за все мають на увазі "Аушвіц 2". Саме на його території нацисти започаткували практику масових вбивств у небачених доти масштабах. Саме тут було знищено понад мільйон євреїв.
Фото: DW/D.Bryantseva
Дорога смерті
Ув'язнених привозили в "Аушвіца" у переповнених товарних вагонах. Багато хто помирав дорогою - від холоду, голоду та хвороб.
Фото: DW/D.Bryantseva
В музеї
В музеї на місці табору "Аушвіц-Біркенау" можна побачити вцілілі речі бранців, а також архівні фотографії.
Фото: DW/D.Bryantseva
Печі, в яких спалювали тіла
В "Аушвіці" були як газові камери, так і крематорії. Коли потужностей крематоріїв не вистачало, тіла отруєних газом людей спалювали у ровах.
Фото: DW/D.Bryantseva
Величезна територія
"Аушвіц 3" - це група невеликих таборів, що створювалися при фабриках і копальнях навколо усього комплексу. Трудові табори регулярно відвідували лікарі, які відбирали слабких і хворих для газових камер.
Фото: DW/D.Bryantseva
Звільнені
27 січня 1945 року майор Анатолій Шапіро одним з перших увійшов у Освенцім. Його загін з боями прорвався до концтабору і розмінував підступи до нього. Командир Шапіро відкрив ворота табору смерті "Аушвіц 1" та звільнив в'язнів.
Фото: DW/D.Bryantseva
Що було далі
Після звільнення концтабору радянськими військами частину бараків і будівель "Аушвіца 1" стали використовувати як шпиталь для ув'язнених. Згодом до 1947 року частину табору переобладнали на в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі.
Фото: DW/D.Bryantseva
Державний музей "Аушвіц-Біркенау"
1947 року на території колишнього табору смерті організували музей, а у 1979 році меморіальний комплекс внесли у перелік Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку в музей приїжджають сотні тисяч людей з усього світу.
Фото: DW/D.Bryantseva
Пам'ятна плита
Табір звільнили 27 січня 1945 року радянськими військами. В наш час 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Фото: DW/D.Bryantseva
Число жертв
Точну кількість загиблих у "Аушвіці" з'ясувати неможливо, оскільки багато документів знищені. Більшість сучасних істориків вважають, що в "Аушвіці" знищили майже півтора мільйона людей. Більшість із них - євреї.
