1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Ставка на озброєння - нова реальність Росії

Інґо Маннтойфель
Інґо Маннтойфель
18 червня 2015 р.

Москва хоче оновити свій ядерний арсенал. Усім нам пора звикати до нової, націленої на конфронтацію риторики Росії, вважає головний редактор російської редакції DW Інґо Маннтойфель.

Фото: picture-alliance/dpa

Володимир Путін оголосив про поповнення російських ядерних сил 40 новими ракетами. Як виправдання цього доозброєння він наводить плани США розмістити у східноєвропейських країнах НАТО важкі озброєння. При цьому Кремль уперто не хоче бачити, що зміцнення обороноздатності на східному кордоні НАТО викликане агресивною політикою Росії в Україні.

Захід і Росія - учергове - опинилися в патовій ситуації: вони не довіряють одне одному і тому зміцнюють свої військові потенціали. І щоразу інша сторона сприймає це як нову загрозу і пришвидшує власне доозброєння. Результат - класична спіраль гонки озброєнь.

Путіну потрібна конфронтація із Заходом

Жодного сюрпризу в цьому немає. Саме німцям час звикати до того, що за нинішніх часів такі ворожі промови з Москви стали нормою. Багато хто вважає, що причина погіршення відносин між Росією і Заходом - це конфлікт в Україні.

Інго Маннтойфель, керівник відділу Європи та головний редактор російської редакції DW

Але це помилка. Конфлікт в Україні і довкола неї - це наслідок і породження глибинного розвитку подій у самій Росії. Початок третього президентського періоду Путіна у 2011-2012 роках ознаменувався бурхливими протестами нечисленного середнього класу у великих містах країни. Правління Путіна втрачало легітимність. На це Кремль відповів розворотом у бік русько-національних і православних цінностей. У ході конфлікту в Україні ця антизахідна риторика набула патологічних рис, що лякають. Однак за її допомоги Путінові вдалося підняти свій рейтинг, який похитнувся у 2012 році, до захмарних 80 відсотків.

Фокусування на свій "особливий" політичний шлях супроводжувалося зміною економічної стратегії. У період фінансових криз і падіння цін на енергоносії Кремль - задовго до кризи в Україні - відмовився від запропонованого Заходом партнерства для модернізації. Замість цього Москва ще у 2011-2012 роках зробила ставку на індустріалізацію за радянським зразком: прив'язані до військово-промислового комплексу науково-дослідні інститути повинні стати рушійною силою виробництва.

Давно заплановане доозброєння

Уже в лютому 2012 року, будучи ще прем'єр-міністром і кандидатом у президенти, Володимир Путін обіцяв у найближчі десять років виділити на потреби військово-промислового комплексу до 23 трильйонів рублів. І вже понад три роки він говорив про оснащення десяти ракетних полків новими ракетами типу "Тополь-М" і "Ярс". Насправді Путін зараз тільки повторив ці наміри. Правда, при цьому він поміняв причину і наслідок і виправдав їх планами НАТО у Східній Європі.

Гірка правда в тому й полягає, що зовсім не конфлікт довкола України і вже тим більше не дії Заходу у зв'язку з цим призвели до нової конфронтації між Заходом і Росією, а політичний курс президента РФ Путіна, який вже роками веде до "холодної війни". І нехай Захід все ще не хоче цього визнавати: це і є "нова реальність".

Німецькі експерти з миру побоюються нової гонки озброєнь

02:46

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW