Він залишається сильною фігурою у молдавській столиці: Дорін Кіртоаке - ліберальний, харизматичний та переконаний європеєць. На виборах мера Кишинева він переміг втретє. Жодних сумнівів - це сильний результат. Але цього разу він досягнутий у відчутно поганих умовах для проєвропейських політичних сил. Між партіями коаліції розгорілися гострі конфлікти, країною керує тимчасовий уряд.

Очікувалось, що в Молдові після парламентських виборів минулої осені коаліція з трьох проєвропейських партій - лібералів, демократів та ліберал-демократів зуміє сформувати стабільний уряд. Однак Ліберальна партія, заступником голови якої є мер Кишинева Дорін Кіртоаке, відмовляється працювати в кабінеті міністрів, на який мають вплив корумповані політики й олігархи.

Сталося так, як мало статися: обидві інші правоцентристські партії з труднощами утворили уряд меншості, з яким мирилися проросійські комуністи. Банківський скандал, внаслідок якого буквально зник майже один мільярд євро, та галас довкола сфальшованого шкільного атестату невдовзі привели до відставки ліберально-демократичного прем’єр-міністра Кирила Габуріча.

Недостатньо довіри у проєвропейському таборі

За таких умов перемога Кіртоаке на виборах показова. Посиливши свої позиції, Ліберальна партія зможе значним чином вплинути на формування нового уряду. Проблема проєвропейських сил полягає в тому, що вони не довіряють одне одному. Старі політики вже віджили своє, деяких підозрюють у корупції.

Якщо зараз черговий раз відбудеться лише черговий перерозподіл найвищих державних посад, цей політичний союз геть втратить і без того слабку довіру з боку громадян Молдови. Тоді вже й перемога на виборах Кіртоаке та політичний вплив, який він завдяки цьому отримав, втратять своє значення. У разі проведення дострокових виборів перемога дістанеться соціалістам, які цього разу зазнали поразку на виборах у Кишиневі, та "Нашій партії" Ренато Усатого, яка здивувала своїми високими результатами на місцевих виборах.

Республіка Молдова опинилася біля розбитого корита. У фінансовій та економічній сфері їй загрожує банкрутство. У політичній площині країну роздирає тривалий конфлікт між проросійськими силами - комуністами, соціалістами та "Нашою партією" - з одного боку - та правоцентристською коаліцією, яка прагне наблизити країну до Європейського Союзу.

Кіртоаке міг би дати поштовх реформам

До цього ж додається складний геополітичний контекст у регіоні. Війна в сусідній Україні та заморожений конфлікт на власній території - у Придністров'ї - можуть, за бажанням Москви, будь-якої миті штовхнути Молдову в глибоку нестабільність. Крім того, зростає тиск з боку тих, хто вимагає возз'єднаннякраїни зі "старшою сестрою" Румунією. Невелика ремарка: другий тур виборів мера міста відбувся в день, в який 75 років тому радянська армія увійшла в Молдову, після чого відбулось її відділення від Румунії.

Поки що ЄС радше невпевнено намагався гарантувати громадянам Молдови європейську перспективу. Угоді про асоціацію з ЄС вже виповнився рік, але з втіленням поспіху немає. Так зване "Східне партнерство" насилу жевріє. У Кіртоаке є потенціал для пожвавлення млявого процесу реформ. У ролі прем’єр-міністра він став би "новим обличчям", яке так потрібне Молдові. Але йому ризиковано покидати крісло мера: на нових виборах у соціалістів добрі шанси на перемогу. Отже, йому залишається хіба що "оптимізувати" за лаштунками поведінку партійних соратників та партнерів по коаліції. Аби в них самих було відповідне бажання!