Відстрочка голосування у Верховній Раді щодо змін до Конституції з метою децентралізації влади, надає Петру Порошенку можливість політичного маневру. З одного боку, провал цього законопроекту в українському парламенті загнав би в остаточний глухий кут мінський переговорний процес щодо Донбасу. З другого боку - сам факт винесення документа на голосування в сесійній залі може порушити й без того хистку політичну рівновагу всередині країни. Пауза, яку взяв Порошенко, зараз працює на нього. Але при цьому вона затягує рішення головного питання - майбутнього Донбасу.

Конституція спотикання

У серпні 2015 року голосування у першому читанні за зміни до Конституції України спровокувало серйозне протистояння як в самій Верховній Раді, так і під її стінами. Сьогодні, напередодні очікуваного з самого початку терміну ухвалення поправок, опоненти президента, як і раніше, переконані, що запропонований Порошенком варіант децентралізації - шлях до надання окремим регіонам Донбасу особливого статусу. Тож за нього голосувати не можна.

Сам же Петро Порошенко запевняє: зміни до Конституції не передбачають преференцій для Донбасу. За його словами, йдеться всього лише про делегування повноважень з центру в регіони по всій країні, у тому числі й в Луганській та Донецькій областях.

Однак ці слова лунають не дуже переконливо на тлі того, як Москва наполегливо та методично підштовхує Київ до ухвалення цих поправок. Про них говорять і Володимир Путін, і Сергій Лавров. Росії вони необхідні, аби довести, що немає ніякої війни, що питання конституційних змін - виключно внутрішня справа України і що "ДНР" та "ЛНР" мають право на автономію.

Згідно з чинним українських законодавством, зміни до Конституції мали б ухвалити ще до 31 січня 300 голосами. Натомість парламент вирішив змінити порядок ухвалення поправок, щоб надати депутатам можливість повернутися до цього питання пізніше. На тлі цього опоненти Порошенка вже заявляють про те, що президент та його соратники порушили конституційні норми.

Хай там як, а таким чином президент України, по-перше, отримав додатковий час для торгів з Москвою. А по-друге, Порошенку вдалося уникнути наступного політичного протистояння всередині країни.

Як Яценюк ледь не посварився з Порошенком

Усі згадані конституційні перипетії відбувалися під акомпанемент наступного протистояння між Арсенієм Яценюком та Петром Порошенком. Треба сказати, що оточення президента, до якого входить і одеський губернатор Міхеїл Саакашвілі та народні депутати, багаторазово дозволяло собі публічно звинуватити главу Кабінету міністрів та його соратників у корупції. Увесь цей час Порошенко лиш мовчки спостерігав за подіями.

Незадовго до розгляду змін до Конституції Яценюк раптом заявив: він за те, щоб вносити зміни до Основного закону держави виключно на референдумі. А союзник українського прем'єра - міністр внутрішніх справ Арсен Аваков - взагалі заявив, що Україна має рухатися в бік парламентської республіки.

Порошенко сприйняв це як демарш. У результаті однодумці глави держави почати натякати про можливу відставку Авакова, можливе переформатування більшості, а значить - і заміну прем'єр-міністра.

Тим не менше, поки ще Порошенко та Яценюк вирішили не торпедувати події. Глава держави не виносить конституційні зміни на голосування в парламент та пропонує уряду 16 лютого відзвітувати перед Верховною Радою.

Здавалося б, політичний компроміс досягнутий. Правда, чи надовго - невідомо. Подейкують, що в адміністрації президента вже розглядають питання можливого проведення дострокових парламентських виборів восени цього року. Порошенко, певна річ, все заперечує.

Відкладене загострення

Те, що Рада відклала розгляд питання про внесення змін до Конституції щодо децентралізації, звісно ж, не сподобається Москві. Хоча не факт, що у випадку позитивного рішення по цьому питанню Росія заспокоїться. Адже лідери "ДНР" та "ЛНР" вже встигли заявити, що вони мають свій варіант конституційних змін. Він передбачає широку автономію для самопроголошених республік, уряд у Верховній Раді, право вето на рішення у зовнішній політиці etc. Це означає, що компромісний варіант рішення щодо Конституції України все одне не буде досягнутий. Війна на Донбасі триватиме.

З огляду на це подальшого протистояння між президентською та прем'єрською командами, схоже, не уникнути. Сьогодні Порошенко просто змушений рахуватися з Яценюком, який має у Верховній Раді 80 депутатський "багнетів". Але це зовсім не означає, що глава держави буде миритися з ситуацією, що склалася. Виходом з цих партнерських обіймів можуть стати дострокові парламентські вибори, на яких президент, судячи з усього, розраховує здобути контроль над парламентом.

Тайм-аут, який зараз взяв для себе Петро Порошенко, скоро завершиться. Перед президентом стоїть нелегке завдання - зберегти політичну рівновагу у зовнішній та внутрішній політиці. Від того, чи вдасться йому це, залежить не лише майбутнє нинішньої Верховної Ради, але і, без перебільшення, всієї України.

Автор: Сергій Руденко - український журналіст та політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW.