Практично ввесь світ застерігав президента США Дональда Трампа від цього кроку - палестинці, арабські та мусульманські країни, а також Німеччина, Великобританія, Європейський Союз, Росія і навіть Папа Римський. Критика лунала й від ізраїльтян та євреїв, приміром, від авторитетного ізраїльського видання Haaretz чи Центральної єврейської ради Німеччини. Однак спинити Трампа усі вони не змогли.

Президент США включив свої вуха у режим "не чую". І всупереч всім застереженням та побоюванням щодо нового вибуху насильства на Близькому Сході таки виконав свою передвиборну обіцянку та в односторонньому порядку визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Включно з перенесенням посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима - міста, яке визнається "Святим містом" однаковою мірою юдеями, християнами та мусульманами.

Приниження палестинців

Цей крок - не в останню чергу символічний і має вкрай серйозні наслідки, оскільки багато арабів та мусульман, у тому числі й за межами палестинських територій, можуть сприймати його як серйозну образу та політичну поразку. Адже здавна все, що стосується Єрусалима, спричиняє в них кипіння політичних та релігійних емоцій.

Так само на політичному рівні США не лише демонстративно та без жодної на те потреби відійшли від з упродовж десятиліть усталеного підходу міжнародної дипломатії щодо вирішення близькосхідного конфлікту - коли статус Єрусалима визначиться лише в рамках остаточного мирного врегулювання, адже палестинці й досі претендують на східну частину Єрусалима як столицю для своєї майбутньої держави. Рішення Трампа фактично перетворює США на єдину державу в світі, котра заднім числом визнала законною анексію Ізраїлем Східного Єрусалима, що дотепер вважалося порушенням міжнародного права.

Таким чином Трамп недвозначно демонструє арабо-мусульманському світу його слабкість та безсилля і ставить його перед доконаним фактом. Тож реакцією на це може бути що завгодно: розлючені демонстрації, спалахи насильства, теракти, ноти протесту, розрив політичних та дипломатичних відносин. Наслідків може бути багато і всі вони - вкрай небезпечні, і відповідальність за це цілковито лежить на президентові США через його безглузде та дуже небезпечне рішення. У політичному плані сам цей крок не можна нічим виправдати. Тож своїм рішенням Трамп навмисно небезпечно розпалює близькосхідний конфлікт.

Доконані факти

Малоймовірно, що через протести Трамп піде на якісь поступки. Незалежна Палестинська держава, якщо така взагалі коли-небудь виникне, не тільки шукатиме собі нову столицю, а змушена буде проковтнути інші неприємні умови. Адже нинішня вісь між США та Ізраїлем настільки міцна, що палестинці та араби проти неї просто безсилі, тим більше, що багато арабських правителів попри офіційну показну солідарність з "палестинськими братами" насправді мають зовсім інші пріоритети.

Так, потужний регіональний гравець Саудівська Аравія ще раніше застерігала президента США від зміни статусу Єрусалима. Однак наразі саудити заклопотані внутрішньою боротьбою за владу та затято намагаються протистояти зростанню впливу їхнього геостратегічного супротивника Ірану. Тож через це Ер-Ріяду конче необхідні такі могутні партнери, як Трамп. А ще саудити за лаштунками намагаються співпрацювати з Ізраїлем, попри відсутність дипломатичних відносин, адже Ізраїль теж розглядає Іран як небезпечний фактор ризику. На сьогодні Саудівська Аравія виступає в переговорах щодо миру на Близькому Сході як такий собі хрещений батько. Але рішення Трампа навряд чи уможливить будь-які просування у цьому напрямку. Не виключено, що насправді правителям Саудівської Аравії так само байдуже до долі палестинців, як тому ж іранському керівництву, котре залюбки приховує власні владно-політичні амбіції за пропалестинською риторикою та антиізраїльськими гаслами.

Сам Трамп, оголошуючи своє рішення, запевнив, що цим кроком США лише визнали реальний стан справ та лишатимуться й надалі вірними меті досягнення миру на Близькому Сході. Такі заяви можна розглядати як цинізм. Адже негативні наслідки можливого розвитку подій, якого багато-хто побоюється, пожинатимуть однаковою мірою як ізраїльтяни, так і палестинці.