Післявбивства провідного іранського генерала Касема Сулейманіу Багдаді все вказує на подальшу ескалацію. Становище дуже небезпечне. Іранський режим і його союзники вже пообіцяли помститися, варто остерігатися нових актів насильства - ситуація може дуже швидко вийти з-під контролю.
Союзникам США, таким як Ізраїль, Саудівська Аравія, але й Лівану і насамперед Іраку слід очікувати тяжких наслідків. Починаючи від кривавих нападів на людей і на установи, ударів по танкерах або трубопроводах, закінчуючи ракетними ударами по території союзників Сполучених Штатів - виключати у нинішній ситуації нічого не можна. Адже Тегеран може сприйняти вбивство Сулеймані не інакше як приниження і фактичне оголошення війни. Не відповісти на цей жест - цього іранське керівництво собі дозволити не може, хоча б навіть із суто внутрішньополітичних міркувань.
Іран може дати військову відповідь, однак не конче він застосовуватиме для цього власну армію. Не в останню чергу завдяки зусиллям вбитого Сулеймані протягом останніх років Тегеран розбудував розгалужену і надійну систему озброєних за останнім словом техніки допоміжних підрозділів різного роду бойовиків - від проіранських сил в Іраку і Сирії до ліванської "Хезболли" і повстанців-хуситів у Ємені. Ці підрозділи вже тривалий час борються із суперником Ірану Саудівською Аравією, називають себе ворогами Ізраїлю та США.
Вбивство було політичною помилкою
В особі Сулеймані було усунено ключового гравця іранської експансійної політики у регіоні. З огляду на його роль дуже дивує, що режим у Тегерані не зміг захистити від такого удару свого найважливішого для закордонних місій генерала. Однак і на Близькому і Середньому Сході немає незамінних людей, не є таким і Касем Сулеймані, командувач одіозного Корпусу вартових ісламської революції "Аль-Кудс". Розбудована ним у регіоні мережа проіранських бойовиків і без нього боєздатною і небезпечною. Наступник Сулеймані, який продовжить його справу, вже призначений.
Трамп грає на руку Тегерану
Не можна не визнати військові заслуги Сулеймані у боротьбі з "Ісламською державою" (ІД) в Іраку та Сирії. Але він був пособником режиму, який підтримує терор і найбрутальнішу деспотію. Немає жодної причини співчувати такій людині. Тим не менше, це вбивство було політичною помилкою. Військовий головнокомандувач і президент США Дональд Трамп підвів під загрозу війни цілий регіон, в якому він взагалі-то збирався скорочувати військову присутність.
Він ризикує також спровокувати по всьому регіону хвилю антиамериканської і антизахідної солідарності. Ця хвиля загрожує завдати нищівного удару по демократичних протестних рухах в Іраку, Лівані та Ірані. Адже всі ці рухи прямо чи опосередковано виступали проти правлячого режиму у Тегерані. Якщо все так і станеться, то вийде, що Трамп зіграв на руку інтересам Тегерана.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.