Чи має право Siemens постачати турбіни до Криму? Звісно, ні. А чи має право їх постачати російська фірма-партнер Siemens? Ситуація наче економічна, хоч насправді йдеться про геополітику, вважає Крістіан Ф. Тріппе.
Реклама
Міжнародний концерн Siemens цими днями змушений був добряче виправдовуватися. Як могло статися, що російський партнер компанії постачає до Криму високоякісні турбіни Siemens - причому, начебто зовсім без відома німецького виробника? І як бути з російським спеціальним підприємством, відповідальним за встановлення та введення в експлуатацію турбін? Siemens є співвласником цього підприємства і при цьому стверджує, що був здивований його планами щодо Криму. За словами представників німецького концерну, російські партнери вдалися до обману й порушили договори. Через це Siemens позивається до своєї компанії-партнера в Росії, а іншому підприємству - у разі його діяльності на території Криму, погрожує юридичними наслідками.
Це класична спроба вибити м'яч подалі від власних воріт, аби розрядити небезпечну ситуацію біля них. Адже якби вдалося довести, що Siemens обхідними шляхами доставив на анексований півострів товари, на які накладено ембарго, це було би чітким порушенням санкцій Євросоюзу. У такому разі перед нами постав би міжнародний концерн, який скотився до махінацій - все заради отримання прибутку.
Напевно, компанію здолав страх опинитися втягненою в Європі у катастрофічний в політичному сенсі та юридично надзвичайно витратний конфлікт. Тому краще вже ризик суперечливого з багатьох точок зору судового процесу в Росії: до свого власного партнера на ринку з відсутніми правовими гарантіями позивається лише той, хто справді опинився у критичній ситуації.
Суперечлива торговельна політика
Siemens вже довелося одного разу обминати небезпечні мілини торговельної політики довкола Криму. Через декілька днів після того, як Росія захопила й анексувала український півострів, очільник концерну Джо Кезер (Joe Kaeser) полетів до Москви, аби провести зустріч у хорошому настрої з російським президентом Володимиром Путіним. Пізніше у своєму інтерв'ю Кезер згадував про "короткострокові турбулентності", маючи на увазі дипломатичні жорсткі реакції Заходу на неоімперіалізм Путіна. Оглядачі тоді висловлювали підозри, що для Кезера та інших німецьких капітанів промисловості їхні бонусні виплати куди важливіші за міжнародне право.
Тож Siemens ще три роки тому повинен був дізнатися, що хороші економічні відносини не перебувають у політичному вакуумі. Тим часом атмосфера стала ще більш напруженою, і це відчуває не лише Siemens. Німецьким підприємствам і ФРН загалом знову і знову закидають підступну подвійну гру. У політичному сенсі - і цього ніхто не заперечить, економічні санкції ЄС щодо Росії були запроваджені та діють донині у першу чергу саме з ініціативи Німеччини - попри увесь опір. Однак в економічному сенсі - таким є головний закид - німецькі підприємства і надалі блискуче ведуть бізнес: попри санкції, ба навіть завдяки їм.
Геополітична гра без арбітра
Цей закид лунає передусім у Варшаві та Києві - і в цьому немає нічого дивного. Однак він усе частіше починає звучати і в Брюсселі - що має стати тривожним сигналом для Берліна. А з того моменту, як США намагаються завадити запланованому будівництву російсько-німецького газогону через Балтійське море, німецько-російські економічні відносин остаточно перетворилися на м'яч для гри на полі геополітики. Причому в цю гру грають в основному майже без правил та без арбітра.
Більше ніж просто побічним аспектом у цій грі є те, що новий газопровід, будівництво якого має обійтися у десять мільярдів євро, залишить у найбільшому програші саме Україну. Адже країна щороку втрачатиме близько двох мільярдів євро прибутку від транзиту російського газу. У цій складній ситуації можна лише порадити і Siemens, і німецькому урядові привести до ладу свої справи в Криму. А ще краще - тримаючись осторонь Криму.
Чому Німеччина розкритикувала нові санкції США проти Росії (16.06.2017)
02:59
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.