1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українське примирення - сьогодні й завтра

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
8 травня 2016 р.

На тлі воєнних дій на Донбасі День пам'яті та примирення має символічне значення для України, пише журналіст Сергій Руденко у коментарі спеціально для DW.

На Україну чекає довгий шлях до відновлення миру на Донбасі та довіри між людьми.Фото: DW/O. Sawytsky

Україна 8 травня 2016 року вдруге за свою історію відзначатиме День пам'яті та примирення. Цього дня вшановуватимуть воїнів, які брали участь у антигітлерівській коаліції, борців з нацизмом, а також поминатимуть жертв Другої світової війни.

Українська держава зробила важливий крок до примирення українців, які воювали за свою країну під різними стягами - радянськими й Української повстанської армії (УПА). І це, вочевидь, далеко не останній день примирення в країні. На Україну чекає довгий шлях до відновлення миру на Донбасі та довіри між людьми.

Перемога одна на всіх

Свято 9 травня - День перемоги радянського народу над нацистською Німеччиною - завжди був дуже неспокійним у незалежній Україні. Цього дня на вулиці міст та сіл виходили не лише ветерани під кумачевими прапорами, але й колишні бійці УПА. І ті, і інші воювали за свою батьківщину. І ті, й інші втратили на війні рідних та близьких. І ті, й інші добре знають ціну свободи. Але єдності та миру між цими ветеранами ніколи не було. У СРСР бійців УПА вважали націоналістами та зрадниками.

Бійці Української повстанської армії не мали статусу ветеранів війни, не користувалися пільгами. Свого часу президент Віктор Ющенко намагався примирити ветеранів Великої вітчизняної та колишніх бійців УПА. Це було одного з днів свята 9 травня. Але все намарне. Радянська ідеологія доволі жорстко розділила ветеранів Другої світової на "своїх" та "чужих".

Сергій Руденко

2015 року Україна вперше відзначила День пам'яті та примирення. Для української держави це вшанування стало символічним - українці поминали героїв Другої світової війни та жертв нацизму разом з європейцями. Україна тоді вирвалася із замкненого кола пострадянського простору. Спільна історія, досить суперечлива, кривава та однобока, розмови про братерство та спорідненість довгі десятки років тримали Україну в орбіті Москви. Тепер ця орбіта зникла, а з нею - і ідеологічна складова.

Другий український фронт

Прощання України з радянським уявленням про історію проходить під вибухи та постріли на сході країни. Війна на Донбасі триває, ведуть її нащадки тих, хто 71 рік тому уже переміг нацистів. У протистояння залучені вже онуки тих, хто воював з гітлерівською Німеччиною. Воюють вони один з одним. Це - не зла іронія долі. Це - наслідок прагнення чинного керівництва Кремля зберегти геополітичне панування на пострадянському просторі.

За даними ООН, під час війни на Донбасі загинули більше дев'яти тисяч осіб, ще 21 тисяча - поранені. Страшно те, що у дні, коли вся Європа згадує про жертв Другої світової, на сході України продовжують гинути люди. На жаль, історія нас не вчить нічому. Особливо тих, хто вважає війну єдино правильним шляхом вирішення конфліктів, у тому числі штучно створених та підтримуваних політиками.

Чи буде примирення на Донбасі та з Росією?

Якщо вести мову про примирення у Другій світовій війні, ми розуміємо, що після завершення війни на Донбасі на Україну чекає довгий процес відновлення миру. За останні два роки було пролито багато крові. Сьогодні примирення між ворогуючими сторонами видається примарним. Забагато болі, страждання та сліз принесла ця війна в оселі українців. Але шлях примирення - єдиний можливий у поточних умовах. Війна ніколи не робила і не зробить нікого щасливим, навіть якщо цим щасливцем виявиться переможець.

Анексія Криму та війна на Донбасі поставила перед українцями ще одне питання: як бути далі з Росією, що підтримує сепаратистів на сході України? Чи можливе примирення між двома народами? Якщо так - на яких умовах: Росія поверне Україні Крим та відновить розруйнований Донбас? Путін покається у скоєному? Чи ж народи самостійно розберуться один з одним та примиряться?

Усі ці питання - не порожні. Від них залежить життя не лише нинішнього покоління. На кону - відносини наших нащадків по обидва боки барикад. Без відповідей на ці питання їм буде складно знайти відповідь на інше питання: що ж відбувалося в Україні у 2014-2016 роках. Війни рано чи пізно добігають кінця, диктатори залишають політичну сцену. Людство продовжує жити, в пошуках взаєморозуміння та думках про мир. День пам'яті та примирення - він про це.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW