1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Український вибір Вашингтона і НАТО

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
11 липня 2017 р.

США мають намір стати посередником між Москвою і Києвом у питаннях Криму та Донбасу, а Україна - членом НАТО. Журналіст Сергій Руденко - про останні тенденції в українській політиці.

Президент України Петро Порошенко (п) та держсекретар США Рекс Тіллерсон у КиєвіФото: picture-alliancedpa/M.Lazarenko

Візит державного секретаря США Рекса Тіллерсона до Києва відразу ж після завершення саміту Великої двадцятки чітко позначив один із пріоритетів зовнішньої політики Вашингтона. Сполучені Штати готові виступити в ролі посередника у врегулюванні конфлікту між Росією і Україною.

Власне, те, про що так довго говорили у Києві і Вашингтоні, здійснилося: США можуть приєднатися до "нормандської четвірки". А це означає, що процес мирного врегулювання на Донбасі отримає нове прискорення.

Хід Волкером

Призначення колишнього представника США в НАТО Курта Волкера спеціальним представником з урегулювання українсько-російського конфлікту в Києві сприйняли як серйозний сигнал. Волкер відомий своєю жорсткою позицією по відношенню до Росії. Він - кар'єрний дипломат, працював у ЦРУ і з відомим сенатором Джоном Маккейном. Відтепер на нього покладена місія перемовника між чотирма центрами - Києвом, Москвою, Європою і США.

Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач

Де-факто йдеться про створення нового переговорного формату "нормандська четвірка+". Франція і Німеччина втрачають лідерство у процесі врегулювання українсько-російського конфлікту. Так, новий учасник - Сполучені Штати - буде представлений не президентом, але це не применшує ролі Волкера в цьому процесі. Тим більше, що, як уточнив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи призначення спецпредставника США, Путін і Трамп вітають створення "паралельного каналу комунікації".

Поява нового гравця у врегулюванні українсько-російського конфлікту, очевидно, змусить відкоригувати свої позиції Францію та Німеччину. Якою буде політика "нормандської четвірки +", стане відомо дуже скоро. Президент України Петро Порошенко заявив про можливі телефонні переговори лідерів, а після них - і про можливу зустріч. Але поки з упевненістю можна припустити тільки одне: США у цьому процесі будуть провідною силою.

Український вибір Вашингтона

Напередодні саміту G20 Дональд Трамп у Варшаві закликав Росію припинити дестабілізувати Україну. Кількома днями пізніше Рекс Тіллерсон на зустрічі з Петром Порошенком заявив, що США підтримують суверенітет і територіальну цілісність української держави. А санкції проти Росії діятимуть до тих пір, поки Москва не припинить дії, які призвели до їхнього запровадження.

Іншими словами, ніякого розмінювання України на Сирію або Сирії на Україну не буде. Вашингтон і Москва розпочали діалог про Близький Схід. Але "українське питання" винесене за його рамки. Сполучені Штати вустами Тіллерсона заявили, що Росія повинна зробити перший крок до деескалації ситуації на Донбасі. Зокрема в рамках існуючих мінських домовленостей, які передбачають припинення вогню, відведення важкого озброєння і виведення іноземних військових формувань.

Чи означає все це, що Вашингтон наполягатиме на виконанні Москвою тільки мінських угод? Звичайно ж ні. Адже ці домовленості стосуються виключно Донбасу. Про Крим там не сказано ні слова. Хоча санкції і США, і ЄС щодо Росії були запроваджені, зокрема, і через анексію Кримського півострова. А тому не виключено, що разом з Донбасом "нормандська четвірка+" візьме до розгляду й питання незаконного приєднання Криму. У такому разі словосполучення "відновлення територіальної цілісності України" отримає інше забарвлення.

На шляху до НАТО

Паралельно з активізацією США на українському напрямку офіційний Київ заявив про бажання України приєднатися до НАТО. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін визначив навіть термін можливого виконання українською державою зобов'язань перед Північноатлантичним альянсом - до 2020 року. Визначення Україною чітких зовнішньополітичних орієнтирів відбулося 8 липня, напередодні візиту до Києва генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.

А днем ​​пізніше, у день святкування 20-річчя особливого партнерства України й НАТО, Київ отримав від Північноатлантичного альянсу сигнал у відповідь. Брюссель готовий почати переговорний процес із подачі Україною заявки на отримання плану дій щодо вступу до НАТО. Це в Києві підтвердив Столтенберг. Про конкретні дати мова поки не йде. Але важливо те, що Альянс підтримує територіальну цілісність України і стоїть на боці Києва у конфлікті з Росією.

Цих заяв генсека НАТО досить для того, щоб зробити висновок: шлях, який визначило нинішнє українське керівництво як пріоритетний у зовнішній політиці - до Північноатлантичного альянсу, - правильний. Для Києва поки немає іншої альтернативи, яка могла б захистити Україну від агресії сусідньої держави. Як швидко Альянс готовий прийняти до своїх лав країну, яка де-факто перебуває у стані війни? Це - велике питання, відповідь на яке повинен давати не особисто Столтенберг, а вже лідери країн, що входять до Альянсу. Але, судячи з настрою генсека НАТО і президента Трампа, це питання найближчого майбутнього.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.

Нові імпульси у відносинах України з НАТО та США (10.07.2017)

02:22

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW