У черговому телевізійному інтерв’ю грецький прем’єр знову висуває тяжкі звинувачення проти кредиторів. Його, мовляв, змусили підписати зобов’язання, а запропоновані реформи є поганими для Греції. Він їх особисто буцімто відхиляє. Але щоби отримати обіцяні мільярди, парламент країни таки має проголосувати за них, каже Ципрас, навіть не підморгуючи. Чи можуть кредитори довіряти цьому чоловікові? Ні! Після цього виступу не варто сподіватися на те, що ліворадикальний народний трибун виконуватиме те, що він підписав у Брюсселі. Чи дійсно варто обіцяти цьому збіговиську хаотичних популістів ще 86 мільярдів євро?

Наївний самообман

Суворий, практично наглядацький контроль з боку трійки кредиторів? Переписування державного майна на ЄС? Той, хто думає, що уряд Алексіса Ципраса дійсно робитиме все це, має бути дуже наївною людиною. Варто нагадати, що грецькі виборці лише за тиждень до того, як Ципрас у понеділок зранку підписав у Брюсселі домовленості з кредиторами, на референдумі відкинули такі домовленості. Демонстративний скепсис міністра фінансів Німеччини Вольфґанґа Шойбле, який він проявив під час переговорів у Брюсселі, більш ніж виправданий. У свою чергу, греки геть не довіряють Шойбле. Але ж без згоди Німеччини нічого не буде.

Вихід Греції з європейського валютного союзу залишається більш ніж реальним сценарієм. Адже за тих обставин, які нині панують у Греції, третю програму допомоги практично немає чим виправдати. Рекомендувати депутатам Бундестагу підтримати під час голосування ці заходи було би несерйозно.

Єврокомісія близька до розпачу

Продовжувати програму кредитування Греції не варто не лише тому, що Афіни не мають волі втілити у життя взяті на себе зобов’язання. Але й тому, що така програма більше не має одностайної підтримки серед кредиторів - партнерів по Єврозоні та фінансових інститутів. Міжнародний валютний фонд (МВФ), який брав участь у "рятівному" саміті у неділю і понеділок у Брюсселі, не вважає Грецію спроможною і надалі нести на своїх плечах непосильний борговий тягар. МВФ в обережній формі дає зрозуміти, що потрібне часткове списання боргів або ж принаймні реструктуризація з подовженням терміну повернення позик. Єврокомісія оцінює платоспроможність Греції краще. Інакше і бути не може. Адже в разі очевидної неплатоспроможності давати Афінам ще грошей було би просто неможливо згідно із засадничими угодами спільноти.

Єврокомісія, яка хоче будь-що залишити Грецію у валютному союзі, пропонує фактично прогинати європейське законодавство доти, доки воно не пасуватиме під поставлену мету. Це стає особливо очевидним, коли йдеться про надання проміжного фінансування Греції. Афіни мають отримати сім мільярдів євро екстреної допомоги на наступний тиждень. Ці гроші візьмуть із фонду, якого по-суті вже не існує і який формально мали би наповнювати всі 28 країн ЄС. Однак деякі країни ЄС зі зрозумілих причин не мають бажання розраховуватися за греків. Такі карколомні дії міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле назвав "недоцільними". І що тепер?

Теоретично будь-яка країна ЄС може надати Греції кредит на двосторонній основі. Але хто ж хоче одноосібно вкидати гроші у бездонну діжку? Досі добровольців не знайшлося.

Вихід із Єврозони - чесний шлях

Ні, на другий день після саміту, на якому взагалі-то Греція мала бути врятована від колапсу, вже нічого не тримається купи: уряду в Афінах просто не можна довіряти. Передумов для надання третього пакету допомоги немає. Проміжне фінансування, щоби взагалі дотягнути до виплати чергових кредитів, поки не гарантоване. І за це мають голосувати парламенти у країнах ЄС?

Це просто не може спрацювати. Замість цього краще би країни Єврозони готувалися до впорядкованого виходу Греції з валютного союзу. Це було би чесніше - і перед грецькими, і перед європейськими виборцями. Надія хоч і помирає останньою, але колись же вона таки помирає. Цей момент, на жаль, настав.