Це був справжній шок. Терористи поцілили прямо у серце Європи й влучили. Загинули безневинні люди, сотні поранені. Абсурдне насильство. Ісламістський тероризм показав свій звірячий вищир. Бельгія лише нещодавно полегшено зітхнула через те, що минулої п'ятниці, 18 березня, затримали одного з найбільш розшукуваних терористів організації "Ісламська держава" Салаха Абдеслама, якому закидають співучасть в організації кривавих терактів у Парижі. А тепер ось таке.

Уночі Бранденбурзькі ворота у Берліні та Ейфелева вежа у Парижі підсвічувались кольорами бельгійського національного прапора. Усім європейцям слід об'єднатися та вигукнути у бік терористів: "Je suis Bruxelles", тобто "Ми - брюссельці". Ми не дамо себе перемогти.

"Бог великий", - кричав один з терористів у аеропорту "Завентум", перш ніж підірвав свій пояс з вибухівкою. Вбивство в ім'я релігії. Після багатьох терактів в Парижі, Стамбулі чи будь-де, ми переконували себе, що слід розрізняти іслам те тероризм, тримати їх на раціональній відстані один від одного. Можливо, настав час переосмислення такого ставлення. Скільки ще можна терпіти, щоб ісламістські терористи переховувалися та захищалися своїми братами по вірі не лише у брюссельському кварталі Моленбек-Сен-Жан? Жодна війна на Близькому Сході, жодний гаданий розподіл між культурами, жодна дискримінація мусульман, що нібито існує, не може виправдовувати тероризм.

Хай там як, а проти терору слід посилити боротьбу. Терористи можуть без розбору вбивати, спаралізувати цілу країну, поширювати хаос. Тож державі слід з усією суворістю завдати нищівного удару у відповідь. Якщо слідчим та поліції потрібно більше інструментів, вони мають їх отримати. Такі питання, як захист особистих даних та особисті права, приміром, при обробці та аналізі даних спілкування засобами електронної комунікації, мають відійти на задній план. Адже йдеться про безпеку нас усіх.

Реагувати треба "спокійно, виважено та у дусі солідарності", сказав прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель. Це правда, але, нарешті, треба реагувати. Так далі тривати не може, що ми просто пасивно спостерігаємо, як радикальні ісламісти повертаються до Європи з Сирії чи Іраку, і тут за ними просто спостерігають, поки вони не скоюють якогось очевидного злочину. Таких людей, що складають кістяк осередків тероризму в Європі, слід відразу після їхнього виїзду на Близький Схід позбавляти громадянства та унеможливлювати таким чином їх повернення до Європи.

Певна річ, для цього потрібен і кращий захист зовнішніх кордонів ЄС. Постійний контроль за в'їздом та виїздом громадян країн-членів ЄС досі не здійснюється. Його треба запровадити значно раніше, ніж планувалося досі. Адже у Бельгії упродовж років терористичні осередки могли функціонувати без жодних перепон. А тепер ми пожинаємо гіркі плоди цього.

Але чи краща ситуація в інших країнах-членах ЄС, у тому числі й Франції та Німеччині? Напади боягузливих терористів призводять до розпачу та люті, адже почуваєшся безпорадним. Що ж тоді можемо зробити ми?