Це не землетрус, а тренд, який завчасно давав про себе знати. Він проявився і в результатах виборів до парламенту найбільшої федеральної землі Німеччини Північний Рейн-Вестфалія . Християнсько-демократичний союз (ХДС) переміг. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) залишилася общипаною - і наскільки ж сильно! Вільна демократична партія (ВДП) гучно святкує. Очікуваним був і помірний успіх правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН). І те, що Зелені в одній з федеральних земель, звідки починалася їхня історія, зіщулилися до розмірів політичного бонсай - це теж не було неочікуваним. Загалом це все свідчить про консолідацію виборців довкола спокійного політичного центру.
Факти не залишають простору для інтерпретації: ХДС переміг у Північному Рейні-Вестфалії лише вдруге за останні 50 років! І це, маючи на чолі Арміна Лашета (Armin Laschet), який мало кого надихає. Особливість його характеру - такий собі милий чолов'яга - була його найбільшим політичним бонусом у цій млявій передвиборній кампанії. Але йому це вдалося, і тепер постає запитання: яким чином? Відповідь на нього складається з двох частин, але має одну ключову особливість. Невипадково вибори до ландтагу Північного Рейну-Вестфалії вважаються лакмусовим папірцем для виборів до Бундестагу . Тим більше, якщо вони відбуваються за чотири з половиною місяці до федеральних виборів. За перемогою ХДС на Рейні та у Рурі значною мірою стоїть Анґела Меркель (Angela Merkel). Наївним є той, хто цього не помічає.
Під враженням глобальних питань
Упродовж останніх тижнів настрій у цій федеральній землі змінився. Класичні теми земельної політики - проблеми шкіл Півного Рейну-Вестфалії, високий рівень злочинності за низького проценту розкриття злочинів, затори на автобанах, - всі вони грали роль, але лише другорядну. Ці земельні вибори визначалися важливими міжнародними темами. А саме, вони проходили під впливом враження, що ЄС сильно захворів через вірус Brexit, який ще ускладнюють додаткові інфекції, на кшталт правих популістів у Польщі, Угорщині, Австрії, Франції, а також Дональда Трампа, який як непередбачуваний політичний клоун то розважає світ, то, здебільшого, його лякає. Ніколи раніше вибори до земельного парламенту не були настільки інфіковані глобальними проблемами.
Волевиявлення у Північному Рейні-Вестфалії є відповіддю на популістські рухи в різних країнах ЄС. Виборців, котрі роками були в'ялими, тепер знову можна мобілізувати. Цього часу на підйомі не крайні сили, а центристські. Водночас СДПН виявилася найбільшою жертвою. Не через те, що ця політична сила недостатньо центристська. Зовсім ні. А через те, що в порівнянні вона займає лише друге місце в рейтингу довіри після партії Меркель. Це тим більше примітно, що ХДС так би мовити виставила СДПН на посміховисько у власній же вітальні соціал-демократів. Це дає уявлення про голосування на федеральному рівні 24 вересня.
Мартін Шульц (Martin Schulz) після проголошення кандидатом у канцлери від СДПН так швидко та несподівано вивів соціал-демократів з летаргії та спричинив справжній культ Мартіна. Тепер ефект Шульца завершився ще до початку основного етапу передвиборної боротьби за Берлін. Тут також показала себе стара сильна сторона Меркель: робити по-мінімуму або взагалі нічого, залишатися спокійною та чекати, поки інші зроблять помилки. Цього року відбулися вибори до трьох земельних парламентів: тричі переміг ХДС, причому двічі, будучи перед цим в опозиції. СДПН знову опинилася там, де й була впродовж останніх років: на дні.
АдН не така страшна
Є й інші ефекти. Місяцями ми ставили ледь не одне запитання: з яким двозначним результатом пройдуть праві популісти з АдН до ландтагу найбільшої за населенням федеральної землі і будуть таким чином спричиняти політичну нестабільність. У підсумку вони лише - без жодних фанфар - просто подолали п'ятивідсотковий бар'єр. Вони стали у всій країні помітною силою, але не такою, якої треба сильно боятися.
Те, що Зелені втратили свою привабливість, можна лише частково пояснити браком тем у передвиборній кампанії. Партія, яка з літа 2015 року вигукує "На біс, на біс" консервативній канцлерці через її політику щодо біженців, тепер має вчитися на своїх помилках, адже політичні конкуренти зривають оплески за те, що Зелені й самі хотіли би зробити: пустити біженців та показати людяність. Виходить так, що Меркель повернула собі за рахунок інших партій те, що вона втратила через критиків у своєму ж ХДС.
Великий проект
Але спокійно: можливо, Зеленим ще вдасться вийти з поразки завдяки кмітливому ходу. Коаліція між ХДС, ВДП та Зеленими може стати політичним великим проектом. На Заході Німеччини ніколи не цуралися політичних експериментів. Тож чому не зараз? Уже давно настав час наважитися на щось нове. І будь ласка, жодної великої коаліції. Зелені раніше висловлювалися проти коаліції з ВДП. Але ж є і вищі цілі. На федеральному рівні альянс між цими трьома партіями може стати неминучим у Бундестагу, де будуть представлені не чотири, як зараз, а шість політичних сил.