Є щось глибоко символічне в тому, що першими ж документами, внесеними в Думу після ухвалення поправок до Конституції РФ, стали не законопроєкти про шкільні обіди, пенсії або захист тварин, а пропозиції щодо подальшого посилення репресивної частини законодавства. Пакет таких законів, що передбачають, зокрема розширення сумнозвісної статті про екстремізм, планується повністю ухвалити в трьох читаннях ще до кінця липня. 

Закони епохи обнулення 

Посилаючись на внесену до Конституції поправку про заборону відчуження від Росії будь-яких територій, автори законопроєкту, по суті, оголошують злочином будь-яку альтернативну офіціозній думку щодо кордонів Росії.

Читайте також: Поправки до конституції Росії набули чинності

Статтю 280 Кримінального кодексу ("публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності") доповнять другою частиною - "порушення територіальної цілісності Російської Федерації". Нею пропонується покарання в вигляді позбавлення волі на термін від шести до десяти років.  

Як приватна особа може порушити територіальну цілісність Росії - не зовсім зрозуміло. Зате інші нововведення, анонсовані главою комітету Держдуми із законодавства Павлом Крашенінніковим, цілком зрозумілі з точки зору їхнього репресивного застосування: за заклики, які можуть бути витлумачені як агітація проти територіальної цілісності Росії, її громадянам загрожує адміністративна відповідальність - штрафи від 30 до 60 тисяч рублів (11 - 23 тисячі гривень. - Ред.). Для посадових осіб штрафи вищі - від 60 до 100 тисяч рублів (23 - 38 тисяч гривень. - Ред.), для юридичних осіб - від 200 до 300 тисяч рублів (76 - 114 тисяч гривень). Повторні заклики до порушення територіальної цілісності спричинять вже кримінальну відповідальність у вигляді штрафу до 400 тисяч рублів (понад 151 тисяча гривень. - Ред.) або позбавлення волі на термін до чотирьох років.

Кримське питання

Судячи з нещодавно оголошеного вироку журналістці Світлані Прокоп'євій, приводом для присудження величезного штрафу в Росії й зараз може стати неугодне владі або силовим структурам публіцистичне висловлювання - головне знайти потрібних "експертів". Але анонсовані поправки істотно розширюють можливості для переслідування незгодних з владою. 

З урахуванням всієї сумної практики застосування статті про екстремізм, цілком можна припустити, що тепер будь-яка думка, відмінна від офіційного трактування анексії Криму в 2014 році та її наслідків, легко буде перетворюватися на привід для адміністративного, а згодом і кримінального переслідування, байдуже, чи то особиста позиція громадянина чи партійна програма. Приміром, в скрутному становищі опиниться партія "Яблуко", яка з 2014 року займає тверду позицію щодо кримського питання та закликає в своїх партійних документах повернути півострів Україні.  

У зоні ризику опиняться також опозиційні політики, активісти, журналісти, публіцисти й блогери. І раніше під час відповіді на запитання про ставлення до анексії півострова опозиціонерам, котрі живуть в Росії, доводилося ретельно добирати слова, але після того як запропоновані поправки ухвалять, питання це може стати фатальним: треба буде або зовсім відмовлятися говорити про Крим, або готуватися до розплати за свої слова - не тільки грошима, але і свободою. 

Конституція однодумності 

Попри те що 1 липня ухвалили тільки поправки до тексту Основного закону 1993 року, стара Конституція з усіма декларованими нею ліберальними свободами й громадянськими правами фактично скасована. Тож не дивно, що деякі гарячі голови пропонують зробити 1 липня святковим днем - замість 12 червня. І це цілком логічно: від тієї Росії, яку символізує нинішнє свято, в моральному сенсі не залишилося практично нічого. 

Читайте також: Кулеба виключив можливість відновлення водопостачання до анексованого РФ Криму

Ті, хто гадали, що суспільний опір поправкам і безцеремонній процедурі їхнього ухвалення якось протверезять владу, помилялися, або недооцінювали своїх опонентів. Головний висновок, який російська влада зробила з минулого голосування - треба ще жорсткіше придушувати всіх невдоволених і незгодних, щоб до наступних голосувань вони не сміли навіть і думати про якийсь опір і завжди пам'ятали, що можуть бути покарані вже просто за думку, відмінну від офіційної позиції. 

Очевидно, що влада не збирається йти на жодні компроміси або поступки, не готова коригувати свій курс, навіть попри невдоволення з боку тих чи інших груп населення. На всі виклики у Кремля лише одна відповідь - посилення тиску на громадянське суспільство і розширення можливостей для нових репресій. 

Відразу після голосування сенатор Олексій Кондратьєв запропонував оголосити зрадниками батьківщини всіх, хто агітував проти поправок, і карати їх. Попри екстравагантність і антиконституційність таких закликів, сама по собі ідея криміналізації будь-якого інакомислення явно подобається мешканцям Кремля, і тому можна бути певним: нові репресивні закони, що нині обговорюються, точно не стануть останніми.

Читайте також: ЄС не визнає голосування за зміни до конституції РФ у Криму

Зміни в бік гіршого в Росії набирають темп, і перші дні життя Росії за оновленою Конституцією не лишають жодних сумнівів щодо того, в який бік веде російське суспільство Володимир Путін і згуртована навколо нього керівна еліта.

Коментар висловлює особисту думка автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.