Уже під час першого туру президентських виборів у Польщі стало зрозуміло: нинішній президент Броніслав Коморовський - ще донедавна найпопулярніший польський політик - має серйозного супротивника. І от Анджей Дуда справді засвідчив свою серйозність: 52 відсотки голосів виборців, і він - переможець президентських перегонів.

Коморовський неправильно оцінював настрої у країні. Його стиль державного діяча разюче відрізняється від "народного кандидата" Дуди. Перш за все, молоді виборці прагнули змін. Стомлені від високого рівня безробіття та пошуку перспектив, вони поставили на 42-річного втілювача надій. Однак перемога Дуди - це "жовта картка" політичній батьківщині Коморовського - ліберальній "Громадянській платформі", яка перебувала при владі з 2007 року. Поразка чинного президента є позитивним сигналом для консервативного табору на парламентські вибори восени цього року.

Більше, ніж представницька фігура

Для Європи і, зокрема, німецько-польських відносин перемога Дуди на президентських виборах може мати негативні наслідки. Оскільки ще донедавна невідомий Дуда став обранником опозиційного лідера Ярослава Качинського, чию партію "Право і справедливість" Дуда представляв у Європарламенті. Час прем'єрства Качинського у 2005-2007 роках вважають поразкою у відносинах Німеччини та Польщі у новітній історії обох країн.

Безкомпромісна поведінка у європейських питаннях та гостра критика Росії тоді постійно наражали Польщу на проблеми у міжнародних відносинах. Чи продовжуватиме Дуда таку політику, залежить від того, чи має він бажання і здатність діяти незалежно від свого наставника.

Президент у Польщі - більше, ніж фігура з представницькими функціями. Його слово важить у зовнішньополітичних відносинах та у питаннях оборони країни. Також він має право вето у законодавчому процесі. Внутрішньополітично нестабільна та зовнішньополітично непрогнозована Польща може ускладнити й без того складне міжнародне становище. А парламентські вибори восени тільки наблизять цей сценарій.