Ця світлина жахає. Вона демонструє жахіття марної, смертоносної втечі з роздертої громадянською війною Сирії. На фотографії закарбувалась лише одна мить. Одна з тих багатьох, які ми щодня спостерігаємо у Середземному морі.

Саме в цій фотографії закарбований весь жах страшної громадянської війни. Це фото, яке зачіпає за живе. Це фото, від якого німієш від болючого почуття жалю. Це фото, яке змушує відчути власну безпорадність. Це фото, яке примушує замислитись і замовкнути. Це фото, на яке реагує кожен з нас, - це світлина року, можливо, навіть десятиліття. Адже вона символізує все, що турбує нас у ці місяці, що зачіпає нас, розлючує, обурює. Це - страшне фото.

Причини не публікувати

Чи потрібно, чи є у нас право показувати цю світлину? Чи повинні ми, чи мусить Deutsche Welle оприлюднювати її? Існують застереження та переконливі аргументи на користь того, аби цього не робити. Ідеться про повагу до дитини, її людську гідність, про виправдану стриманість з нашого боку, з боку ЗМІ.

Проте ми вирішили оприлюднити цю фотографію. Не через бажання створити сенсацію, не для того, щоб збільшити показники відвідуваності сайту, не для того, щоб збільшити нашу телеаудиторію. Ми демонструємо цю світлину, адже вона виводить з душевної рівноваги усіх нас. Ми оприлюднюємо фотографію, адже вона кричить про трагедію біженців: кричить про невинну дитину, заради якої батьки погодились на небезпечний для життя шлях. Погодились заради по-людськи кращого майбутнього для свого сина, який загинув у морі.

Ця світлина розбурхує

Ми публікуємо цю фотографію, адже вона збентежує і нас - ми німіли під час обговорення її на редакційній конференції. Ці страждання і ця смерть зачепили кожного з нас. Тому ми показуємо цю фотографію. Адже ми відчули страждання і - у поспіху нашого журналістського повсякдення - на мить зупинились...