Такого ще не було - одразу чотири кандидати перед першим туром президентських виборів у Франції мають приблизно однакову підтримку. Багато французів ще не визначилися і, здається, дезорієнтовані, вважає Барбара Везель.
Реклама
Фото: Getty Images/AFP/G. Bouys
Ситуація за тиждень до першого туру президентських виборів у Франції настільки бентежна, що навіть президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр наважився на обережну спробу втручання: він застеріг від обрання правопопулістів, "спів сирен" яких обіцяє Франції величне майбутнє, однак при цьому і вихід з ЄС. Саме в Берліні очікують результатів першого туру виборів, затамувавши подих. Зрештою, від їхнього результату залежить майбутнє Європейського Союзу, залежать добробут, мир, єдність та багато інших недооцінених благ.
Злет екстремістів
У першому турі голосують серцем, у другому - головою: так завжди можна було пояснити французьку виборчу систему, яка повинна запобігти тому, аби екстреміст став господарем Єлисейського палацу. Однак через стрімкий злет рейтингу крайнього лівого кандидата Жана-Люка Меланшона стала можливою ситуація, коли у другому турі виборів він зійдеться із правопопулісткою Марін Ле Пен. За кого у цьому разі голосуватимуть головою політично мислячі французи? Те, що кілька тижнів тому здавалося нереальним, тепер перейшло в категорію можливого.
Кореспондентка DW у Брюсселі Барбара Везель
Успіх Меланшона показує, що багато французів прагнуть радикальних змін. Здається, їм ближче не практичне розв'язання їхніх проблем, а сильна ідеологія з обіцянкою славетного майбутнього. Бо як інакше можна пояснити той факт, що Ле Пен та Меланшон зараз разом набирають понад 40 відсотків голосів. Електорат із обох країв політичного спектру частково подібний: розчаровані колишні робітники промислових підприємств, які завжди голосували за лівих, потім переметнулися до правих, а згодом знову змогли повернутися до підтримки лівих. Або ж молоді виборці, обурені політичним істеблішментом у Парижі, які прагнуть лише змін, а також відкинуті на узбіччя суспільства французи, яким подобається будь-який радикальний меседж, що обіцяє їм краще життя.
Як дві краплі…
Радикальні ліві приваблюють французів гаслом "Франція повстала" та обіцяють вихід із ЄС та НАТО, ренаціоналізацію промислових підприємств, а також втілення політичної та економічної моделі, яка полягає передусім у відмові від фінансового капіталізму. Утім, відкритим залишається питання, як це має функціонувати з огляду на крах комуністичних режимів у Східній Європі. Відрізняє Меланшона від Ле Пен лише ідея інтернаціоналізму, для якого, однак, у світі бракує партнерів.
Кандидатка від "Національного фронту" натомість робить ставку на патріотизм. "Франція передусім" - так лунає її гасло. Утім, її економічна програма мало чим відрізняється від програми радикальних лівих. Схожі гасла та обіцянки: вихід із ЄС та НАТО, націоналізація великих підприємств - для багатьох виборців це звучить привабливо, ознак знайти відмінність між кандидатами при цьому складно. Виборці повинні пильніше вдивлятися, аби побачити у програмі та заявах Ле Пен неофашистський спадок. Він проявився, приміром, в одному з нещодавніх радіоінтерв'ю кандидатки, коли вона заперечила відповідальність Франції за депортацію євреїв режимом Віші.
Подрібнений центр
У цій ситуації європейські сусіди, а також молодше покоління французького середнього класу покладають надії на Еммануеля Макрона. Він - єдиний, хто під час передвиборчої кампанії виступає як проєвропеєць, із прогресивно-ліберальною економічною політикою, яка нарешті повинна реформувати закостенілу французьку систему. Якщо на початку кампанії Макрона захоплено підтримували, а його рейтинг зростав, то зараз опитування показують, що його електорат хитається та є менш "стійким".
Кандидати у президенти Франції перед теледебатами 4 квітняФото: picture alliance/abaca/J. Domine
Участь у перегонах все ще бере герой скандалів Франсуа Фійон. Його прихильники проживають переважно в сільській місцевості і зберігають вірність Фійону попри відкрите проти нього провадження, оскільки є переконаними консерваторами або ж вірять в його реформаторський курс "а-ля Тетчер". Однак прихильники соціалістів, здається, навряд чи зможуть підтримати правоконсерватора у другому турі. До того ж не ясно, чи вийде він узагалі в другий тур - вже тільки це стало би для Франції політичним землетрусом.
Голосувати головою вже у першомутурі
Для занепокоєних спостерігачів та сусідів зараз єдина надія на те, що французи "приглушать" у собі прихильність до великих ідеологічних течій та проголосують головою вже у першому турі президентських виборів. До того часу можна лише спостерігати за завершенням передвиборної кампанії, затамувавши подих та з надією, що французи услід за виборцями в Австрії та Нідерландах дадуть відкоша екстремістам.
Вибори у Франції: голосування одного села як прогноз для всієї країни (16.04.2017)
02:18
This browser does not support the video element.
Європейський вибір: рік голосувань у Євросоюзі
У 2017-му одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в деяких - з'явиться чи вже з'явився новий президент. Головні інтриги виборів у Франції, Німеччині та інших країнах - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Європа робить вибір
2017 рік проходить у Європі під знаком виборів. Одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в трьох державах оберуть нових президентів. Голосування відбудуться також у двох країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу. DW розповідає про головні інтриги майбутніх виборів та основних претендентів на перемогу.
Фото: picture-alliance/dpa
Вибори в Нідерландах: правопопулізм не пройшов
На парламентських виборах у Нідерландах 15 березня перемогла праволіберальна "Народна партія за свободу та демократію", яку очолює прем'єр-міністр Марк Рютте: її результат - 21,3 відсотка голосів. За основного опонента партії Рютте - правопопулістську "Партію за свободу" Геерта Вілдерса (на фото) - проголосували лише 13,1 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/dpa
Коаліція без Вілдерса
Марк Рютте розцінив результати виборів як перемогу над популізмом. "Після Brexit і виборів у США Нідерланди сказали "стоп" фальшивій сутності популістів", - заявив нідерландський прем'єр. У країні продовжуються переговори щодо формування коаліції. Очікується, що окрім переможниці виборів до неї увійдуть ще три партії. Союз із Вілдерсом Рютте виключив.
Фото: picture-alliance/dpa/EPA/M. Beekman
Болгарія: нові дострокові
26 березня в Болгарії відбулись дострокові парламентські вибори - утретє за останні п'ять років. Їхнім переможцем стала проєвропейська партія ГЕРБ екс-прем'єра країни, яка набрала 32 відсотка. За проросійську Болгарську соціалістичну партію проголосували 27 відсотків виборців. Лідерка соціалістів Корнелія Нінова визнала свою поразку та привітала суперників.
Фото: Nikolay Doychinov/AFP/Getty Images
Президент Республіки
Вибори нового президента Франції відбуваються у два тури - 23 квітня та 7 травня. Як і передбачали соціологи, до другого раунду голосування вийшли лідер незалежного руху "Вперед!" Еммануель Макрон і голова правопопулістської партії "Національний фронт" Марін Ле Пен. За даними опитувань, у травні Макрон має перемогти зі значною перевагою голосів.
Фото: picture alliance/dpa/M. Ollivier
Дострокові вибори у Великобританії
8 червня в Великобританії пройдуть дострокові парламентські вибори. З такою ініціативою в середині квітня виступила міністерка країни Тереза Мей. За її словами, опозиційні партії перешкоджають процесу виходу Сполученого Королівства з ЄС. Мей сподівається отримати в парламенті ще більше місць для консерваторів і тим самим зміцнити позиції Лондона на переговорах з Брюсселем щодо Brexit.
Фото: Getty Images/AFP/J. Tallis
Із прем'єра - у президенти
Переможцем президентських виборів у Сербії, які відбулися 2 квітня, став чинний прем'єр-міністр країни Александар Вучич. Йому вдалося набрати 55 відсотків голосів. Після оголошення результатів голосування тисячі громадян вийшли на вулиці Белграда. Демонстранти побоюються, що перемога Вучича загрожує країні встановленням диктатури. Із 2012 року Сербія є кандидатом на вступ до ЄС.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Cukic
Франція знову обирає
У Франції у 2017 році зміниться не лише глава держави, але й склад парламенту. Вибори в Національні збори відбудуться у два етапи - 11 та 18 червня. Поки увага соціологічних служб прикута до президентських перегонів, тож свіжих прогнозів результатів парламентських виборів немає.
Фото: Reuters/C. Platiau
Передвиборча боротьба по-албанськи
У ще одній країні-кандидатці на вступ до ЄС Албанії парламентські вибори призначені на 18 червня. Передвиборча боротьба супроводжується багатотисячними акціями протесту під прапорами опозиційної Демократичної партії, яка звинувачує правлячих соціалістів у корупції та намірі маніпулювати результатами майбутнього голосування. При цьому обидві головні політсили виступають за проєвропейський курс.
Фото: Getty Images/AFP/G. Shkullaku
Мартін Шульц - суперник Анґели Меркель
У Німеччині 24 вересня за посаду канцлера змагатимуться представники партій, які зараз є партнерами у правлячій коаліції. Згідно з опитуваннями, соціал-демократи зі своїми кандидатом у канцлери Мартіном Шульцем користуються приблизно такою ж популярністю, як і політична сила теперішньої очільниці німецького уряду Анґели Меркель - обидві партії мають рейтинги на рівні 30 відсотків.
Фото: picture-alliance/dpa/G. Fischer
Не альтернатива?
Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини", імовірно, стане третьою за величиною фракцією в Бундестазі. Проте її рейтинг, який минулого року сягнув 15 відсотків, на початку 2017 року обвалився майже на третину. Можливі причини: "ефект Шульца" та внутрішньопартійні розбіжності правих популістів.
Фото: Reuters/S. Loos
Зміна місць доданків у Чехії?
Зараз у проєвропейський уряд Чехії, який очолюють соціал-демократи, входять ще дві партії - політичний рух "Акція невдоволених громадян" (АНГ) та християнські демократи. На жовтневих парламентських виборах соціологи передрікають перемогу АНГ, який тоді зможе запропонувати свою кандидатуру прем'єра. Цей рух у німецькій пресі називають популістським, у Європарламенті він входить у фракцію лібералів.
Фото: Reuters
Представницькі президенти
Цього року оберуть і нових президентів Угорщини та Словенії. Утім, обидві ці країни Євросоюзу є парламентськими республіками, у яких глава держави виконує переважно представницькі функції. Так само, як і в Німеччині, яка в лютому отримала нового президента - колишнього главу МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра (на фото в центрі).
