Росію цими днями накрила хвиля репресій. Це виявилося сюрпризом, адже референдум щодо конституційної реформи завершився позитивним результатом для президента Росії Володимира Путіна, вважає Юрій Решето.
Реклама
Заарештований російський ексжурналіст Іван СафроновФото: picture-alliance/dpa/Russian Federal Security Service
Спершу був чудовий для Кремля результат голосування щодо зміни до Конституції Росії два тижні тому. Володимир Путін отримав благословення від свого народу, який сказав "так" конституційній реформі. Майже 78 відсотків підтримки, зокрема, на користь кращого захисту природи, консервативного уявлення про родину та "вічного президента". Тепер Путін може правити до 2036 року. Спокійно. Здавалося б.
Замість цього в Росії почалися неспокійні дні. Дні, захмарені арештами, залякуваннями та погрозами. Дні страху перед новим "затягування політичних гайок", свавілля державних органів щодо інакодумців.
Висока ціна критики на адресу держави
Лише за чотири дні після референдуму військовий суд у Пскові визнає журналістку винною у начебто виправдовуванні тероризму. "Злочин" Світлани Прокоп'євої полягав у тому, що вона висловила припущення причетності "репресивної" держави до нападу два роки тому. Тоді юнак підірвав себе на вході до приміщення Управління Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії в Архангельську. Журналістка критикувала порушення прав людини, які, на її думку, призвели до цього вчинку. За це прокуратура вимагала для неї шести років ув'язнення. Зрештою вона буде змушена заплатити 500 тисяч рублів штрафу - в перерахунку близько 190 тисяч гривень.
Юрій Решето
Незадовго після цього суд у Москві розпочав розгляд справи проти активіста Петра Верзілова. Чоловік є одним із засновників панк-гурту Pussz Riot і вже неодноразово був покараний за свої критичні до Кремля дії. Цього разу він має бути притягнутий до відповідальності за начебто приховане, буцімто подвійне громадянство. Верзілова заарештовують.
Водночас прокуратура вимагає 15 років виправних колоній для правозахисника Юрія Дмитрієва з організації "Меморіал". Викривачу сталінських злочинів закидають "виробництво дитячої порнографії". Процес триває вже три роки. Критики називають справу сфабрикованою.
Арешт за погані результати на виборах?
7 червня у Москві заарештовують колишнього журналіста Івана Сафронова. Звинувачення в цьому випадку: державна зрада. Як журналіст Сафронов публікував матеріали про російську військову промисловість. Два місяці тому він перейшов на роботу радника до російської космічної агенції "Роскосмос". Тепер йому загрожує багаторічне ув'язнення. Сотні ексколег Сафронова вийшли на акції протесту та були затримані через начебто недотримання заходів безпеки через пандемію коронавірусної хвороби. Попри те, що йдеться про одиночні пікети з дотриманням мінімальної відстані один від одного.
Уранці 8 липня новиною номер один у Росії став арешт губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. Йому закидають причетність до вбивства 15 років тому. ЗМІ припускають, що його затримання може бути пов'язане з результатами голосування щодо конституційної реформи в регіоні. Адже Фургал, схоже, показав Кремлю не той результат, якого від нього чекали. У регіоні реформу підтримали лише майже 63 відсотки людей - суттєво менше, ніж в середньому по країні.
Обшуки в противників Кремля
За день після цього проводиться обшук у квартирі депутатки однієї з районних рад Москви Юлії Галяміної. Обшуки відбулися також у співробітників організації "Відкрита Росія" колишнього нафтового олігарха Михайла Ходорковського. Як Галяміна, так і Ходорковський вважаються відвертими критиками Кремля.
Зрештою в п'ятницю суд у Комсомольську-на-Амурі засуджує до 75 тисяч рублів штрафу (понад 28 тисяч гривень. - Ред.) ЛГБТ-активістку Юлію Цвєткову за так звану пропаганду нетрадиційних сексуальних стосунків серед неповнолітніх. Жінка оприлюднила в інтернеті малюнок із двома одностатевими парами та підписом: "Сім'я там, де любов". Крім того, проти Цвєткової розслідується справа про "розповсюдження порнографії". Їй загрожують до шести років за ґратами.
З помітною частотою
У переслідуванні активістів у Росії, у киданні критиків Кремля за ґрати та арештах людей, які протестують проти цього на вулиці, немає нічого нового. Кидається в око лише, з якою частотою це знову відбувається. І все це після, здавалося б, чудового результату голосування для Кремля - навіть якщо взяти до уваги окремі фальсифікації та маніпуляції.
Кремль має вже роками лише одну відповідь на відповідні закиди: він не втручається. Усі випадки - виключна справа судової системи. Але ця система керована. Навіть якщо Кремль і не втручається у конкретні процеси, він визначає тенденції, впливає на настрої, докладається до появи атмосфери невпевненості у цій країні. Тепер у нього є на це благословення народу - після "суперрезультату" два тижні тому.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.
