Уже кілька днів Білий дім докладає великих зусиль, аби в питанні другого саміту Дональда Трампа та лідера Північної Кореї Кім Чен Ина вплинути на громадську думку згідно із баченням президента США. У письмовій заяві минулого тижня адміністрація Трампа окреслила надголовну мету саміту - такими притаманними господарю Білого дому звеличувальними словами: "Президент Дональд Трамп безустанно прагне домогтися осяйного та безпечного майбутнього для всіх людей на Корейському півострові та в усьому світі", - кричать великі літери у комюніке. Дещо нижче можна відшукати і конкретні цілі зустрічі двох лідерів: покращення двосторонніх відносин, тривалий та стабільний мир, а також повна денуклеаризація Корейського півострова.

Про випадок, якщо зустріч не принесе реального прогресу, Білий дім у своїй заяві також потурбувався. "Історичні переговори президента Трампа з главою (КНДР. - Ред.) Кімом уже дають результати", - зазначається у ній. До таких результатів зараховують зокрема те, що лідери обох країн особисто зустрічаються, що відносини між двома державами досягли історичних висот, а також, що Пхеньян вже більше року не проводив ядерних випробувань і в Північній Кореї більше немає ув'язнених американців.

Головна мета - денуклеаризація

І насправді Білий дім має рацію, перераховуючи ці досягнення, навіть якщо й неочевидно, чи варто припинення ядерних тестів Північною Кореєю поставити в заслугу лише такій нібито видатній переговорній майстерності Дональда Трампа. Залишимо без уваги й бездоказові твердження чинного президента США, що його попередник Барак Обама перебував на межі "великої війни" із Північною Кореєю, і лише він, Трамп, завдяки своїм невтомним зусиллям зміг відвернути її.

Краще сконцентруємося на тому, що Трамп вказав як свою головну мету на прямих переговорах з Кімом: повну та верифіковану денукларизацію Північної Кореї. А саме в цьому пункті наявні великі проблеми. Білий дім вказує, що у новорічному зверненні Кім Чен Ин знову наголосив на своїй відданості ідеї денуклеаризації. Але ж кому як не Трампу краще знати, що обіцяти дещо та втілювати обіцяне - це "дві великі різниці"?

Якщо цей саміт повинен дати щось більше, аніж красиві фотографії, то це мають бути конкретні результати. Попередній проект можливої угоди нібито містить пункти про припинення стану війни між США та Північною Кореєю, в якому формально країни все ще перебувають, облаштування контактних бюро обома державами, відключення атомного реактора в Йонбені, започаткування спільних економічних проектів, а також повернення в США останків американських солдатів, які загинули в Корейській війні.

Реальний прогрес?

Якщо Трамп та Кім погодяться на угоду з таких пунктів, то це стало б справжнім успіхом. За умови, що відключення реактора в Йонбені буде незворотнім та його зможуть верифікувати на міжнародному рівні, бо раніше керівництво у Пхеньяні неодноразово обіцяло відключити його - лише аби згодом знову запустити. Незалежно від підсумків саміту дорога до повної денуклеаризації регіону залишається довгою та звивистою. Успіх у Ханої став би важливим конкретним кроком - значно вагомішим за пишномовні слова.

Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.