1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаПівнічна Америка

Чому Путін не поспішає вітати Байдена

Журналіст Deutsche Welle Костянтин Еггерт
Костянтин Еггерт
10 листопада 2020 р.

Російське керівництво сподівається, що політика адміністрації президента США Байдена нагадуватиме політику президента Обами, але готується і до гіршого варіанту, вважає Костянтин Еггерт.

Фото: Alexei Druzhinin/dpa/picture-alliance

Володимир Путін мовчить. Він не поспішає вітати Джо Байдена з перемогою на президентських виборах у США. Речник президента Росії Дмитро Пєсков пояснив, що справа в перерахунку голосів, якого вимагає Дональд Трамп. Але справа, звісно, не в цьому.

"Містер Хаос" - кандидат Кремля

Путіну важливо показати Байдену, що він не поспішає на уклін до нового "лідера вільного світу" і не боїться його - попри санкції. Крім того, у нього для диктатур одні стандарти - Олександра Лукашенка, наприклад, Путін привітав з "перемогою" швидко. А для західних демократій - інші.

Російський журналіст Костянтин Еггерт

Мовляв, хаос там у вас у ваших америках - не те, що наша російська стабільність. До слова, саме метафоричний "містер Хаос" і був улюбленим кандидатом Кремля на цих президентських виборах у США. І залишиться ним на найближчу перспективу, навіть після того, як Кремль привітає таки переможця.

Байден стане п'ятим президентом Сполучених Штатів, з яким Путіну доведеться мати справу. Першим був Білл Клінтон. У Кремлі мають змішані почуття щодо колишнього віцепрезидента Джо Байдена. З одного боку, Байден був одним з тих членів адміністрації Барака Обами, які не приховували своїх симпатій до Дмитра Медведєва і сподівалися, що він піде на другий президентський термін. Такі речі нинішній господар Кремля не забуває і, як вважається, не вибачає.

Чи буде Байден жорсткішим за Обаму?

З іншого боку, адміністрацію Обами-Байдена в Кремлі відверто зневажали і вважали слабкою. І за коливання щодо "акту Магнітського", і за зниклі червоні лінії в Сирії, і за відмову від жорсткої лінії щодо Ірану, і за відносно м'яку реакцію на анексію Криму, і, зрештою, за відмову поставити Україні летальну зброю, попри наполегливі заклики Конгресу. Це зробила згодом адміністрація Трампа.

Тепер Путін чекає на відповіді на запитання: чи стане адміністрація Байдена-Харріс адміністрацією Обами 3.0 або ж проводитиме більш жорстку лінію щодо Москви? Команді Байдена доведеться незабаром вступити в прямий контакт з російським керівництвом, щоб почати переговори про укладення нового договору про стратегічні наступальні озброєння на зміну угоді СНО-3 (до речі, це дітище Обами і Медведєва).

Москва і Вашингтон ведуть дискусії про його подовження на рік. Адміністрація Трампа хоче, щоб до нової ядерної угоди приєднався Китай, який нарощує свій ядерний арсенал, і наполягає на тому, щоб Путін умовив свого "стратегічного партнера" ​​Сі Цзіньпіна сісти за стіл переговорів.

Новообраний президент США Джо БайденФото: Carolyn Kaster/AP Photo/picture alliance

Чи продовжить Байден цю політику або ж відмовиться від китайської теми? Це одразу покаже, чи готова адміністрація Демократичної партії зберегти жорстку лінію республіканців щодо Пекіна. До речі, в тому, що Росія і Америка домовляться про СНО-4, сумніватися не доводиться - це вигідно обом країнам, але особливо Росії, у якої просто немає грошей на гонку озброєнь із Сполученими Штатами.

Читайте також: Хто такий Джо Байден: портрет майбутнього президента США

Білорусь, труба, Навальний

Три інших теми, за якими в Кремлі чекатимуть сигналів з Білого дому, теж зрозумілі: Білорусь, отруєння Навального і відносини з європейськими союзниками США. Чи посилить адміністрація Байдена тиск на режим Лукашенка? З точки зору Путіна, це покаже, чи готовий новий президент протистояти прагненню Москви контролювати пострадянський простір, включно з Україною.

Чи засудить Байден замах на лідера російської опозиції так само, як це зробив ЄС? Для Путіна це - найважливіше питання. Адже він вважає, що в період московських протестів 2011-2012 років адміністрація Обами підтримувала протестувальників, аби запобігти його поверненню в Кремль. З огляду на зацикленість російського керівництва на ідеї загрози зміни режиму, ставлення Байдена і його людей до Навального - найважливіша тема.

Так само, як і ставлення адміністрації демократів до проєкту "Північний потік-2". Адміністрація Трампа разом з Конгресом тисне на Анґелу Меркель (Angela Merkel) і вимагає відмовитися від завершення будівництва трубопроводу, який Кремль розглядає як інструмент економічного тиску на Україну. Берлін чинить опір тиску вкрай непопулярного в Європі Трампа. Я чув від низки європейських політиків, що піти назустріч Байдену для канцлерки Меркель буде простіше. Якщо так, то це стане серйозним ударом по Путіну. Але тут головне запитання - чи захоче Байден говорити про трубу?

Схоже, довго чекати Путіну не доведеться, і відповіді на всі запитання будуть невдовзі після 20 січня 2021 року. Але лише за умови, що команда Байдена не потоне у внутрішній політиці й боротьбі всередині Демократичної партії між центристами та демократичними соціалістами, що набирають силу. Цей варіант влаштував би Кремль найбільше.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW