Угоду схвалено. Дата підписання теж відома. На саміті Східного партнерства ЄС, який відбудеться в листопаді у Вільнюсі, Україна очікує підписати Угоду про асоціацію та вільну торгівлю. Можливо, це останній шанс України тісно наблизитися до Європейського Союзу в політичній та економічній сферах. А це означає - збільшення товарообігу та інвестицій, імпорт енергоносіїв з ЄС, шанс на добробут і політичну стабільність, не виключено, навіть скасування візового режиму. Для людей – цілком приваблива перспектива.

Хитання між Росією та ЄС

Але Україна продовжує хитатися між Москвою та Брюсселем. Росія, яка так і не змирилася із втратою України, намагається перекрити Києву шлях до ЄС. Вона заманює до сумнівного Митного союзу колишніх радянських республік, у недавнє минуле. Коли ж Україна не бажає дослухатися до аргументів Москви, їй створюють торговельні бар'єри, перед її товарами зачиняють кордони. Росії до таких методів - батіг замість пряника - не звикати. До Митного союзу Україна може приєднатись лише на умовах Москви, а це означає – їй доведеться відмовитися від свого суверенітету.

Політичній еліті у Києві добре про це відомо. І, напевно, у першу чергу саме тому українське керівництво форсує наближення до ЄС. Укладення Угоди про асоціацію – офіційно задекларована мета. Однак за президентства Віктора Януковича країна стала більш авторитарною. Вона віддалилася від демократичних та правових цінностей ЄС. Київ так досі і не виконав ключових передумов для Асоціації з ЄС.

Більше, ніж гуманітарний жест

Юлія Тимошенко продовжує перебувати в ув'язненні. Вона була найважливішим опозиційним лідером. І її засудили на підставі параграфів, які є пережитком радянських часів та які виконували політичну функцію. Звільнення та дозвіл на виїзд важкохворої політичної діячки до закордонної лікарні, яку вона сама обере, було б актом гуманізму. Нині лікарі берлінської Charité надають їй медичну допомогу в тюрмі, в умовах, що принижують людську гідність.

Але на кону стоїть більше, ніж Тимошенко. Треба покінчити із вибірковим та політично мотивованим правосуддям. Незважаючи на численні оголошення, Україна лише частково провела реформу системи судочинства, якої від неї вимагав ЄС. Українська прокуратура як мала за радянських часів, так і нині має безмежну владу. Державні судді не є незалежними. В Україні кожен, у кого є достатньо грошей та впливу, може замовляти процеси та вироки. Це на руку владній еліті. Проте бізнес, якщо потрапляє у жорна юстиції, страждає так само, як і громадяни.

Новий закон про вибори, якого вимагав ЄС, досі не ухвалено. В його розробці допомагали європейські експерти. Однак Київу бракує політичної волі провести ці законодавчі зміни. І це - ще одна з причин, чому укладання Угоди про асоціацію може зірватися.

Врегулювання амністії для Тимошенко

Євросоюз зацікавлений у тому, щоб держава, розташована на його зовнішньому кордоні, була економічно та політично стабільною. Його не влаштовує автократична система за білоруським взірцем. Тому ЄС не хоче, аби Україна і далі залишалась іграшкою у руках Москви. Але він не відмовиться від своєї вимоги - щоб Україна поважала європейські цінності та права людини.

Якщо Україна хоче до Європи, тоді Тимошенко повинна отримати амністію. Німеччина готова її прийняти та надати медичну допомогу. Уряд ФРН сказав про це дуже чітко і недвозначно. Настав час президенту Януковичу прийняти цю пропозицію. Європейська перспектива – важливіша, ніж подальше кримінальне переслідування Тимошенко. Усі інші перешкоди на шляху до Євросоюзу можна буде зняти вже після цього.

Бернд Йоганн, керівник української редакції Deutsche Welle