Президент США Дональд Трамп хоче вивести американські війська із Сирії, оскільки ключове завдання вони там, мовляв, виконали. Серйозна помилка, якій радіють передусім у Москві, вважає Удо Бауер.
Реклама
Аплодисменти власних прихильників йому гарантовані. Місію подолати "Ісламську державу" (ІД) в Сирії - виконано, написав Дональд Трамп у Твіттері, тож тепер, додав він, час "американським героям повернутися додому". Для багатьох американців це добра звістка перед Різдвом. Чого не скажеш про політиків у Вашингтоні, які відповідають за зовнішню й безпекову політику. Вони обурені цим одноосібним рішенням свого президента, і серед них - чимало республіканців. Вони знають, що терористичне угруповання у війні хоч і було розвбито як армію, однак чимало джихадистів лише вичікує, поки з'явиться новий шанс організуватися по-новому. І силовий вакуум після виводу військ США, з точки зору ІД, є чудовим шансом для цього.
Зрада курдів
За минулі чотири роки 2000 американських військових виконали в Сирії велику роботу. Не стільки як учасники бойових дій, скільки передусім як тренери курдських загонів самооборони - YPG. Їхні бійці вважаються найрішучішими в боротьбі з ІД. Вони відіграли вирішальну роль у тому, що терористів вдалося відбити в військовому протистоянні.
Співпраця між американцями і курдами увесь цей час муляля очі турецькому президентові Реджепу Таїпу Ердогану. З його точки зору, YPG є нічим іншим як зграєю терористів, яких треба знищити. Поки там були американці, він не наважувався йти наступом на курдів. Але якщо тепер останній американський солдат поїде додому, Ердоган зможе більше не стримувати себе й жорстко розправитись із курдами. Відповідальність за це лежатиме тоді на плечах американців - вони легковажно підставляють курдів під ніж.
Росія може тішитися
Коли поглянути на іншого великого гравця у Сирії - Росію, впадає у вічі, що останнім часом у цій країні активізувалася антиамериканська пропаганда. Російське МЗС назвала американську присутність у Сирії "небезпечною перешкодою на шляху до мирного врегулювання". Варто зауважити, російського мирного врегулювання. А воно виглядає так: сирійський диктатор Асад має будь-що лишитися при владі! Людина, яка несе найбільшу відповідальність за руйнування своєї країни, за загибель десятків тисяч мирних жителів, за газові атаки й авіаудари. Асад - єдиний гарант військової та політичної присутності Росії на Близькому Сході. Якщо американці звідти підуть, Путіну буде відкритий шлях до того, щоби зорганізувати повоєнне життя у країні за власним уявленням.
Близький Схід Трампа не цікавить
Сьогодні Росія, Іран і Туреччина ведуть переговори з представниками режиму Асада і повстанцями щодо пошуку мирного рішення конфлікту в Сирії. Планується створення конституційної асамблеї, яка має організувати вибори. Це скидається на наївну ілюзію, адже Асад аж ніяк не зацікавлений у проведенні вільних виборів і руками й ногами проти цієї ідеї. Але Росія в жодному разі не наївна. Путін тягне за ниточки за сценою - в цьому можна бути певним - і продовжить зіштовхувати інших гравців одне з одним, доки не отримає того, чого він хоче. Швидким виводом військових із Сирії американці без крайньої потреби позбавляють себе можливості впливати на формування післявоєнного порядку. Цим Трамп показує світові, що він загалом втратив інтерес до Близького Сходу.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.
Сім років війни у Сирії - загострення у відносинах між США та РФ
Війна у Сирії забрала життя 480 тисяч людей. Зусилля з урегулювання конфлікту не увінчалися успіхом, до того ж погрозами застосувати у Сирії ракети обмінялись США та РФ. Головні факти про конфлікт - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa/Maysun
Від "весни" до війни
На початку 2011 року "арабська весна" докотилася до Сирії, але перші мирні демонстрації були жорстоко придушені поліцією. Починаючи з березня 2011-го, по всій країні почали спалахувати масові акції протесту з вимогою відставки уряду Башара Асада. Навряд чи можна було собі уявити, що ті події покладуть початок затяжній війні, яка вже забрала 480 тисяч життів.
Фото: AP
Сторони конфлікту
Після того, як хвиля масових протестів прокотилася країною, президент Асад почав залучати для їх придушення армію. Своєю чергою, противники режиму були вимушені взяти до рук зброю. До конфлікту долучилися також загони національних меншин (наприклад, курдів) та ісламістські терористичні угруповання, серед яких окремо слід виділити так звану "Ісламську державу".
Фото: picture-alliance/AP Photo
"Халіфат" терористів
У квітні 2013 року до громадянської війни в Сирії долучилися бойовики терористичної організації ІДІЛ, утвореної із підрозділу "Аль-Каїди". У червні 2014-го угруповання оголосило про перейменування на "Ісламську державу" (ІД) та проголосило "халіфат". За деякими даними, у 2015 році під контролем ІД перебувало близько 70 відсотків території Сирії, а чисельність бойовиків складала 60 тисяч осіб.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Культурна спадщина як ціль терористів
Руйнування античного міста-оази Пальміри стало символом варварського поводження ІД з об'єктами культурної спадщини. Усього ж за час громадянської війни у Сирії зруйновані близько 300 археологічних пам'яток. У лютому 2016 року Рада Безпеки ООН прирівняла знищення бойовиками ІД предметів історичної, культурної та релігійної цінності до терактів.
Фото: dpa
Криза біженців
За даними ООН, за останні сім років років понад п'ять мільйонів сирійців втекли з країни. Більшість із них знайшли прихисток у сусідній Туреччині (понад 3,5 мільйона), Лівані (близько мільйона), Йорданії (понад 650 тисяч). Але можливості цих країн з прийому біженців виявилися практично вичерпаними. Сотні тисяч сирійців також вирушили шукати порятунку в Європі, спричинивши кризу біженців у ЄС.
Фото: DW/R. Shirmohammadi
Міжнародна коаліція проти ІД
У вересні 2014 року президент США Барак Обама оголосив про створення міжнародної коаліції проти ІД, до якої увійшли понад 60 держав. Учасники коаліції завдають авіаударів по позиціях бойовиків, ведуть підготовку місцевих сухопутних військ, а також надають гуманітарну допомогу мирному населенню.
Фото: picture-alliance/dpa/US Air Force
Ісламська антитерористична коаліція
А у грудні 2015 року Саудівська Аравія представила свою антитерористичну коаліцію, до складу якої увійшли 34 ісламські країни. Частина з них, як і сама Саудівська Аравія, є також членами міжнародної коаліції під проводом США.
Фото: Reuters/Saudi Press Agency
Участь Росії
З осені 2015 року російські бомбардувальники також завдають ударів у Сирії - як запевняє Москва, лише по позиціях ІД. За даними ж НАТО, 80 відсотків авіанальотів спрямовані на противників Асада з поміркованої опозиції. У листопаді 2017 року Путін заявив про швидке завершення місії у Сирії. Контингент мали скоротити, але в розпорядженні РФ залишилися дві військові бази і деякі інші структури.
Фото: imago/ITAR-TASS
Мирні переговори
14 березня 2016 року, напередодні п'ятиріччя громадянської війни в Сирії, у Женеві стартували переговори з мирного урегулювання конфлікту під егідою ООН. Перша подібна спроба на початку лютого завершилася провалом на тлі наступу армії Асада на Алеппо.
Фото: Getty Images/AFP/F. Coffrini
Застосування хімічної зброї
Згідно зі спільною доповіддю ООН та Організації із заборони хімічної зброї, режим Асада несе відповідальність за застосування отруйної речовини "зарин" у Хан-Шейхуні 4 квітня 2017 року. А "Ісламська держава" застосовувала сірчистий іприт під час атаки в населеному пункті Ум-Хош у вересні 2016 року.
Із січня 2017 року в столиці Казахстану за ініціативою Росії, Туреччини та Ірану проходять паралельні женевським міжсирійські переговори з урегулювання у Сирії. На них уперше за одним столом зустрілися представники режиму Башара Асада та опозиційних сил. У травні 2017 року в Астані підписаний меморандум про створення чотирьох зон деескалації у північній, центральній та південній частинах Сирії.
Фото: Getty Images/AFP/K. Kudryavtsev
Звільнення від ісламістів
Протягом 2017 року бойовиків ІД витіснили з більшості територій у Сирії та Іраку. Ще у грудні 2016 року було звільнено мегаполіс Алеппо, навесні 2017-го - Хомс, а восени головний бастіон джихадистів у Сирії - Ракку, стратегічно важливий через нафту та близькість до Іраку Дейр-ез-Зор, Аль-Маядін та інші великі міста.
Фото: Reuters/R. Said
"Трійка" в Анкарі
На початку квітня 2018 року лідери Росії, Ірану та Туреччини Володимир Путін, Хасан Роухані та Реджеп Таїп Ердоган зустрілися вдруге, щоб обговорити конфлікт у Сирії. За результатами тристороннього саміту в Анкарі очільники країн наголосили, що не допустять територіального розділення Сирії, та висловилися за довготривале припинення вогню.
Фото: Reuters/U. Bektas
Чергова хімічна атака
У ніч проти 7 квітня 2018 року вертоліт скинув бочкову бомбу з хімікатами над сирійським містом Дума, що вважається останнім осередком опору в регіоні. У застосуванні хімічної зброї представники благодійних організацій "Білі шоломи" та UOSSM, а також бойовики угруповання "Джейш аль-Іслам" звинуватили режим Башара Асада. Натомість офіційний Дамаск звинувачення відкидає і називає їх дезінформацією.
Фото: picture-alliance/Xinhua/A. Safarjalani
Жертви атаки
Жертвами ймовірної хімічної атаки в сирійському місті Дума, за даними гуманітарної організації "Союз медичних організацій допомоги Сирії", стали щонайменше 150 осіб, більшість з яких жінки та діти.
Фото: picture alliance/AP Photo/Syrian Civil Defense White Helmets
Протистояння США та Росії
Після імовірної хімічної атаки в Думі США не виключили військових кроків проти уряду Башара Асада. "Росія обіцяє збити будь-які ракети, випущені по Сирії. Росіє, готуйся, бо вони прилетять: гарні, нові та "розумні"!", - заявив Дональд Трамп, відреагувавши на висловлювання російського посла в Лівані Олександра Засипкіна про готовність Москви збити американські ракети у разі удару по Сирії.