Блукаючи містом, чую, як лондонці скаржаться на погоду трьомастами різними мовами, від арабської до японської. Утім, не так багато містян здатні робити це бездоганною англійською. Це й не дивно: 37 відсотків мешканців столиці народилися не у Великобританії. Місто було і залишається містом іммігрантів.

Неподалік від моєї оселі біля Брік-лейн на дорожніх знаках навіть є надписи бенгальською. У продовольчій крамничці на Бетнал-Грін-роуд вісімдесятирічний крамар з Бангладеш - його знання англійської на зародковому рівні - зве мене "Д'бродію". Дорослі іммігранти як правило вчать англійську завдяки колегам, родичам, сусідам та перехожим. Їхніми вчителями стають шотландські бухгалтери та ірландські будівельники, поляки та нігерійці, сантехніки-кокні та водії автобусів з Ямайки. Їхня мова - типова лондонська говірка, яскрава і часто напрочуд зрозуміла. Проте це геть не королівська, вишукана англійська мова.

У колах Євросоюзу англійська вочевидь найважливіша мова, хоч як би французи на неї не скаржилися. Але як і в Лондоні, у кулуарах та конференц-залах ЄС утворився схожий, проте відчутно інший діалект - "євроанглійська". Навіть носіям мови буває непросто її зрозуміти.

Джеремі Ґарднер, британський чиновник у ЄС, напевно, начувся багато каліцтв рідної мови у виконанні колег з Німеччини, Франції та Іспанії. Тому він написав порадник "Неправильно вживані слова та вирази у документах ЄС". Це кумедне чтиво. Ось один із прикладів: "Різні міжнародні актори підтримали зусилля з розбудови державності у Палестині".

Ми, звісно ж, знаємо, що люди на кшталт Анджеліни Джолі та Шона Пенна після ланчу не відмовляють собі у задоволенні трохи посприяти розв'язанню міжнародних конфліктів. Та на "єврослензі" актор - просто той, хто щось робить, приміром, уряд чи громадська організація. Я можу відчути болісні відчуття Ґарднера.

Або ж візьмімо слово "пунктуальний", яке означає "вчасний". Та у євробюрократичній мові воно використовується так: "…проводитимуть пунктуальні зустрічі експертних груп у разі необхідності". Здавалося б, мається на увазі, що такі наради починатимуться за графіком, але євроанглійською "пунктуальний" означає "періодичний". Не можу не припустити, що таке викривлення пішло від німецьких чиновників - воно виглядає підозріло схожим на німецьке punktuell, яке й означає "періодичний".

Не дивно, що британцям ЄС вже стоїть поперек горла - навіть затяті єврофіли вже не можуть достеменно зрозуміти, що ж відбувається! Як же їм тепер вдома співати дифірамби Європі?

Давайте просто всі разом напишемо листа євродепутатам з вимогою, щоб вони записалися на курс повторення англійської, бодай з поваги до мови Шекспіра та Діккенса. Бо коли Великобританія і справді залишить ЄС, у ньому лишиться лише 4,6 мільйона носіїв англійської, що складатиме приблизно відсоток від усього населення.

Ірландці залишаться останніми доглядачами найважливішого засобу спілкування у ЄС. Тож, єврочиновники, краще запишіться також на курси німецької.