Народне віче на 88-й день протестів на Майдані Незалежності в Києві зібрало, за різними оцінками, від 15 до 50 тисяч осіб. Особливістю стало те, що перед ним цілу ніч на вулиці Грушевського працювала важка техніка, що прокладала чотириметровий проїзд між барикадами. За дві години до призначеного на полудень мітингу було звільнено будівлю Київради та передано її голові київської міськадміністрації за посередництва представників ОБСЄ.

Учасники акції уважно слухали виступи політиків та громадських діячів. Вони намагалися зрозуміти значення терміну "переформатування Майдану", яким комендант Будинку профспілок Степан Кубів назвав звільнення Київради. Люди схвально відгукнулися про заклик представника ветеранів-"афганців" Валерія Марунчака зробити представників його сотні спостерігачами за переговорами влади та опозиції, а також схвалили намір депутата від "Батьківщини" Андрія Сенченка запровадити люстрацію "шахраїв у владі". Віче емоційно відреагувало на виступ Олександра Мачуча, який від імені всіх звільнених в'язнів Майдану заявив, що їхній вихід на волю не матиме сенсу, якщо Майдан розійдеться.

Важкий компроміс

Серед присутніх було чимало незадоволених поступками владі, до яких вдалася Рада Майдану. Тому лідери опозиції ретельно добирали слова своїх виступів. "Наші вимоги залишаються незмінними – це повне перезавантаження влади, дострокові вибори президента і парламенту", - переконував лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок. Виступ голови фракції "Батьківщина" Арсенія Яценюка кілька разів переривався то оплесками, то вигуками розчарування.

Але віче схвалило заяву політика про відмову від запропонованої йому Януковичем посади прем'єр-міністра. Присутні на Майдані також позитивно сприйняли заклик Яценюка, з яким до Майдану зверталися майже всі попередні промовці — підтримати "мирний наступ" на Верховну Раду у вівторок, 18 лютого, коли парламент має розглядати повернення до Конституції 2004 року.

Після офіційного завершення віча люди ще деякий час не розходилися, обговорюючи його підсумки. "Треба показати Європі та Америці, що ми мирні і готові до компромісів", — стверджували прихильники опозиціонерів. "В ЄС і США сказали, що в нас між владою й опозицією нема довіри. Прозріли нарешті! Їм не поступки наші треба показувати, а пояснити, що тут не політики між собою чубляться, а народ повстав проти бандитської влади", - відповідали на це їхні опоненти.

Ключові завдання

За кілька годин присутні на Майдані стали свідками виступу Віталія Кличка, який запізнився на віче через поїздку до Дніпропетровська. Він заявив, що перед тим, як було вирішено звільнити Київраду та проїзд на вулиці Грушевського, влада випустила з 300 ув'язнених активістів. А сам лідер УДАРу повідомив, що запропонував президенту Януковичу піти у відставку і в такий спосіб вирішити політичну кризу в Україні.

Кличко запевнив, що поступки Майдану владі є адекватними і матимуть зворотну дію, в разі порушення досягнутих домовленостей. "Влада думає, що всіх обдурила? Не вийде! Наше ключове завдання всі кримінальні справи проти активістів буди закриті",- заявив Кличко під оплески присутніх.

В цей час на вулиці Грушевського кілька десятків бійців Самооборони зі щитами вперше стали лицем не до позицій силовиків, а до людей і нікого не пропускали всередину території, де продовжували розчищати проїзд. "Це технологічна зона, туди не можна для вашої безпеки", - переконували вони журналістів та інших охочих оглянути місце минулих боїв. Тим часом, силовики відступили до Художнього музею і також не заважали комунальникам розчищати вулицю. На їхніх попередніх позиціях журналісти, яким вдалося просякнути через охорону, знайшли цілу гранату та безліч металевих гайок і стріляних гільз від набоїв та гранат.

Дилема відходу

Але найбільш напруженою ситуація лишалася біля будівлі Київради. Вхід до неї та цілий периметр залишався перекритим. Сотник Микола Коханівський сповістив журналістам, що його люди та бійці сотні від ВО "Свобода" чекають на виконання владою її частини зобов'язань. "Вони мають звільнити з-під варти 21-го затриманого ще до початку протестів на Майдані активіста, а також закрити справи проти двох тисяч всіх відомих та невідомих широкому загалу патріотів. Якщо за годину на сайті генпрокуратури з'явиться повідомлення, що всі кримінальні справи закриті, ми відійдемо. А як ні - знову зайдемо до Київради", - заявив Коханівський.

Відома громадська діячка та журналістка Тетяна Чорновол під час подій першого грудня минулого року однією з перших зайшла до Київради і розчинила двері для решти активістів. Залишення цієї споруди активістами вона сприйняла із сумом. "Я тоді звільняла Київраду від депутатів, термін яких давно вибіг, а тепер її від кого звільняють?", - сказала вона у коментарі DW.

Водночас, як одна з членів Ради Майдану вона підтвердила, що проголосувала за вихід активістів з Київради заради того, щоби сотні активістів були відпущені на волю. "Влада нас переграла і будь-яке рішення в цій ситуації було поганим. Тепер нам треба бути ще більш активними, щоби нас не переграли знову", - вважає Чорновол.