Жодне місто світу не викликає такі суперечки як Єрусалим. Міжнародне право теж не дає чіткого роз'яснення ситуації. При цьому в ООН вже не один раз намагалися визначити статус міста.
Реклама
Який міжнародно-правовий статус має Єрусалим?
І ізраїльтяни, і палестинці претендують на Єрусалим як на свою столицю. Проте на сьогоднішній день усе місто перебуває під контролем Ізраїлю. Статус міста в рамках міжнародного права так ніколи і не було остаточно визначено. Якщо ж спиратись на рішення міжнародної спільноти, то Єрусалим взагалі повинен бути під адміністрацією Організації Об'єднаних Націй. Таке рішення було прийнято Генеральною Асамблеєю ООН у 1947 року.
Що саме передбачав план ООН від 1947 року?
Резолюцією ООН номер 181 передбачено розділення Палестини на дві держави - єврейську та арабську. Згідно з цим документом, Єрусалим не повинен належати до жодної з цих частин, його мали демілітаризувати та взяти під контроль міжнародна спільнота. За десять років після цього мав відбутися референдум, на якому мешканці міста повинні були визначити його новий статус.
Чому цей план не спрацював?
Як з єврейського, так і з арабської боку були противники цього плану. Після оголошення рішення ООН зіткнення між єврейськими та арабськими групами у Палестині збільшилися. З моменту проголошення Ізраїлем незалежності 14 травня 1948 року армії Йорданії, Єгипту, Сирії, Іраку та Лівану напали на новоутворену державу. Внаслідок війни Єрусалим було розділено на дві частини: східна контролювалася Йорданією, а західна - Ізраїлем.
Який статус Єрусалима після завоювання його східної частини Ізраїлем?
Ізраїль ще у 1950 році проголосив Єрусалим своєю столицею і розмістив власні урядові будівлі в західній частині міста. Під час шестиденної війни у 1967 році Ізраїль відвоював у Йорданії східну частину міста. З того часу там діє ізраїльське законодавство. А в 1980 році ізраїльський парламент, Кнесет, проголосив усе місто неподільної столицею країни. Рада Безпеки ООН в резолюції номер 478 визнала анексію незаконною і з того часу неодноразово підтверджувала це.
А яким статус Єрусалима бачать палестинці?
Організація звільнення Палестини (PLO) у 1988 році проголосила створення держави Палестина і назвала Єрусалим її столицею. Перед тим Йорданія відмовилась від своїх претензій на Східний Єрусалим та на інші палестинські території. У ході зближення між ізраїльтянами та палестинцями навмисно було виключено питання про остаточний статус Єрусалима. У мирному договорі, підписаному в 1993 році в Осло, передбачено, що щодо статусу Єрусалима пізніше має бути укладено окреме рішення. 136 із 193 країн-членів ООН визнали державу Палестину зі столицею у Єрусалимі.
Які зміни принесе рішення Трампа щодо статусу Єрусалима?
Рішення СШАприйняти бік Ізраїлю щодо Єрусалима не змінить його міжнародно-правового статусу. Більшості держав тепер доведеться виходити з того, що остаточне вирішення питання про статус Єрусалима буде відкладене. Вони чекатимуть тепер на те, коли ізраїльтяни та палестинці досягнуть принципової домовленості щодо врегулювання близькосхідного конфлікту на тлі утворення двох держав. Ця домовленість передбачатиме й перегляд питання про статус Єрусалима. Однак тепер з огляду на рішення Трампа досягнення такої домовленості очевидно слід очікувати лише в далекому майбутньому.
Фоторепортаж: Ізраїльські поселення на палестинських територіях
Попри протести, Кнесет Ізраїлю ухвалив закон про легалізацію поселень на палестинських територіях. Критики вважають, що тепер конфлікт не вирішити - навіть якщо буде створено дві держави.
Фото: Reuters/B. Ratner
Понад двісті поселень
Згідно з даними правозахисної організації "Бецелем", в 1967-2013 роках на Західному березі річки Йордан та в Східному Єрусалимі були створені 125 офіційних ізраїльських поселень й аванпостів, а також близько сотні нелегальних. За інформацією Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП), влада Ізраїлю зайняла 35 відсотків території Східного Єрусалима під будівництво одиниць житла.
Фото: Reuters/B. Ratner
Чи є шанс на примирення?
У районі Хар-Хома, розташованому між Єрусалимом і Вифлеємом, будують нове єврейське поселення. Представники палестинців вважають, що ізраїльська політика поселень перешкоджає мирному врегулюванню та знищує шанси на рішення тривалого конфлікту шляхом створення двох держав. Міжнародна спільнота також критикує будівництво поселень.
Фото: picture alliance/newscom/D. Hill
Ізраїль конфіскує приватні землі
На землях, що перебували в приватній власності палестинців, будівництво поселень заборонялося. Новий закон постфактум легалізував поселення, зведені на палестинських територіях "через незнання або за ініціативою держави". Власникам землі виплатять компенсації або виділять альтернативні ділянки. Палестинська автономія не дозволяє продавати Ізраїлю землю під страхом смертної кари.
Фото: Reuters/A. Awad
Знесення Амони
Новий закон не поширюється на ті єврейські поселення, які рішенням суду повинні були знесені. Проте саме за допомогою цього закону прибічники поселень сподівалися запобігти примусовому виселенню жителів Амони - поселення на Західному березі річки Йордан, конфлікт мешканців якого з владою Ізраїлю тягнеться з 2005 року. 40 родин примусово виселили, після чого почали зносити будівлі.
Фото: Getty Images/AFP/T. Coex
Барикади та заворушення
Верховний суд Ізраїлю постановив знести Амону ще наприкінці 2014 року. Терміни знесення не раз переносили. До останнього моменту учасники правих угруповань та поселенці протидіяли евакуації жителів та руйнуванню поселення. Багато противників знесення Амони спеціально приїхали сюди з інших міст. У свою чергу палестинці запекло протестували проти збереження поселення.
Фото: Reuters/M. Torokman
Конфлікт поселенців з палестинцями
Поселенці з Амони вважають, що Західний берег річки Йордан, який Ізраїль захопив в результаті Шестиденної війни у 1967 році - це земля, обіцяна єврейському народу Богом, про що йдеться в Торі. Зараз близько 600 тисяч ізраїльтян мешкають у поселеннях на Західному березі та у Східному Єрусалимі. Між єврейськими поселенцями та палестинцями знову й знову відбуваються сутички.
Фото: Reuters/M. Torokman
Новий прихисток в Офрі
Загалом близько 4000 квартир для єврейських поселенців були збудовані на земельних ділянках, що належали палестинцям. У підсумку йдеться про 16 поселень та аванпостів. Тепер їх потрібно або примусово знести, або легалізувати відповідно до нового закону. Багато колишніх жителів Амони знайшли новий прихисток у сусідньому поселенні Офра.
Фото: Reuters/B. Ratner
Примусове знесення в Офрі
Але й у самій Офрі, яка існує з 1975 року, не всі будівлі були зведені на законних підставах. Тому до 5 березня 2017 року тут потрібно буде знести дев'ять осель, збудованих на приватних земельних володіннях палестинців. Родина Бен Шушан опинилась серед тих, кому доведеться залишити помешкання.