Третій комітет Генеральної асамблеї ООН ухвалив у ніч на п'ятницю, 16 листопада, оновлений проект резолюції "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна". Про це повідомив у Twitter український президент Петро Порошенко.
"Незважаючи на шалений опір Росії, Третій комітет ООН щойно ухвалив новий проект резолюції, що засуджує кричущі порушення прав людини, вчинені Росією, яка окупувала український Крим", - написав Порошенко.
Після голосування в Третьому комітеті проект буде спрямований на розгляд Генеральної асамблеї ООН, де голосування очікується в грудні цього року.
У даній резолюції основна увага приділяється питанню звільнення політичних в'язнів. Наголошується, що російська влада з 2014 року застосовує тортури, вибиває неправдиві свідчення у політично мотивованих справах, а також здійснює незаконні затримання та арешти громадян України.
У документі міститься вимога до міжнародних організацій та спеціалізованих установ ООН позначати в офіційних документах український півострів лише як "Автономна Республіка Крим та місто Севастополь (Україна), які є тимчасово окупованими Російською Федерацією".
На розгляд Третього комітету Генеральна асамблея ООН передає пункти порядку денного, що стосуються соціальних та гуманітарних питань, а також прав людини. Зокрема, комітет заслуховує доповідачів та незалежних експертів.
У вересні цього року моніторингова місія ООНз прав людини в Україні оприлюднила доповідь, у якій зазначила, що органи влади РФ в Криму продовжують систематично порушувати права людини на анексованому півострові та не виконувати зобов'язання, покладені на окупаційну державу відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Від свавілля правоохоронців найбільше страждають кримські татари.
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
8 фото1 | 8
Психіатричні лікарні проти політичних активістів: нові репресії в Криму (26.08.2016)
