Почалося все з очевидно несподіваних для Кучми масових протестів проти фальсифікацій на виборах, які він без сумніву сам схвалив, якщо навіть не ініціював. Важкою поразкою було також і рішення Верховного Суду повторити голосування другого туру президентських виборів ще цього року. Адже сам Кучма наполягав на проведенні повноцінних нових виборів. Такі могли б відбутися аж навесні, а отже в нього стало б часу, ”змайструвати” нового кандидата замість політично прогорілого Януковича. До того ж, вистачило б часу і на дії задля розколу опозиції, - зазначає ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Про те, що єдності в лавах української опозиції бракує вже зараз пише в своєму коментарі ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

Опозиційна коаліція має єдину думку лише щодо того, що треба зробити все, аби позбавити влади Кучму та його оточення. Однак шляхи до досягнення такої мети опозиціонери пропонують різні. Ющенко, який вже бачить реальний шанс сісти в президентське крісло й зовсім не довіряє Кучмі, готовий змінити президентську форму правління в країні на президентсько-парламентську. Соціалісти на чолі з Морозом, які побоюються, що Ющенко не дотримається своїх обіцянок, наполягають на проведенні конституційної реформи до переголосування, -

пише ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ й далі підсумовує:

Однак останні перешкоди на шляху помаранчевого марафону до змін опозиція може подолати, лише цілковито сконцентрувавши і об”єднавши всі свої сили. Адже, відчуваючи близьку перемогу, не один марафонець спотикався за кілька метрів до фінішу, - завершує свій коментар ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

Тему продовжує газета ҐЕНЕРАЛЬ АНЦАЙҐЕР з Бонна:

Оскільки вже досить ”поношений” кандидат від влади Віктор Янукович у переголосуванні другого туру майже не має шансів на перемогу, президент Кучма намагається викорстати нову тактику. Він наполягає на ухваленні вже поданого проекту конституційної реформи. Причому ухвалення такої реформи вимагається в одному пакеті зі змінами до виборчого законодавства, які в свою чергу мали б протидіяти фальсифікаціям під час переголосування. Оскільки парламентські вибори в Україні відбудуться аж через два роки, то таким чином нинішні можновладці залишилися б далі при владі. Однак лідер опозиції Віктор Ющенко розуміє цю гру: він вимагає негайного звільнення Януковича та призначення нового складу Центральної виборчої комісії. Тому поки внутрішньополітична ситуація в Україні залишається напруженою і небезпечною, - пише видання ҐЕНЕРАЛЬ АНЦАЙҐЕР з Бонна.

ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ вважає, що Верховна Рада України ”стає дедалі важливішою в боротьбі за владу. Однак у неї є свої особливості”. Далі видання аналізує ці особливості, зосереджуючи зокрема увагу на нестабільності складу парламентських фракцій, які газета називає ”рухливими дюнами”:

Фракції у Верховній Раді вже так часто змінювали своїх членів та назви, що зрештою лише небагато хто може розібратися в тому, хто з парламентарів виступає під якою вивіскою. Причина полягає в тому, що українські партії лише в небагатьох випадках створювалися на основі спільних політичних поглядів. У більшості ж випадків партії формують на підставі особистих інтересів, особливо інтересів олігархів, які намагаються в такий спосіб впливати на політичні процеси в країні. Багато народних депутатів розглядають свою діяльність у Верховній Раді передусім як можливість займатися власним бізнесом та укладати нові контакти. Тобто вони представляють передусім самих себе , а не виборців. Найбільш успішним прикладом цього може слугувати автомобільний маґнат Таріел Васадзе з табору Кучми, якому вдалося досягти прийняття цілої низки законів, які були ніби для нього скроєні, –

пише ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНҐ і продовжує:

Тому демократична опозиція, яка все ще прихильно ставиться до політичної реформи, відхиляє її ухвалення парламентом, який утворився під час не дуже чистих виборів. Вона дотримується думки, що реформа має вступити в силу лише за два роки, коли буде на вільних виборах обрано новий парламент. Таким чином опозиціонери прагнуть попередити ситуацію, коли Ющенко втратить майже всі повноваження ще до того, як досягне влади, - наголошує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Огляд німецької преси підготувала Леся Юрченко