Конституційний суд Туреччини звільнив двох журналістів
Стас Соколов
11 січня 2018 р.
Рішення конституційного суду Туреччини звільнити двох журналістів стало першим у справах такого типу. Юристи сподіваються, що вердикт стане прецедентом для інших справ проти журналістів.
Будівля конституційного суду Туреччини в АнкаріФото: Getty Images/AFP/A. Altan
Реклама
Конституційний суд Туреччини у четвер, 11 січня, ухвалив рішення звільнити двох журналістів, які понад рік перебувають за ґратами в країні. На думку суду, права журналістів Шахіна Алпая та Мехмета Алтана були порушені, повідомляє турецьке видання Cumhuriyet.
Адвокат Алпая Вейсель Ок назвав рішення суду можливим поворотним моментом для процесів проти журналістів у Туреччині. "Вердикт суду в першому поданні такого кшталту після невдалого путчу має стати прецедентом для всіх справ такого типу", - цитує його Hürriyet Daily News. Напередодні розгляду справи у суді турецькі юристи висловлювали аналогічну думку, додає агентство Reuters.
Шахін Алпай та Мехмет Алтан були ув'язнені понад рік тому під час кампанії арештів та звільнень, яка розгорнулася в Туреччині після невдалої спроби військового перевороту в липні 2016 року. Обом журналістам турецька влада закидає зв'язки з терористичними організаціями та спробу повалення уряду. Усі обвинувачення на свою адресу вони відкидали.
Після спроби військового перевороту в Туреччині було ув'язнено понад 50 тисяч осіб. "Чистки" зачепили безпосередньо роботу ЗМІ в країні - за даними асоціації журналістів Туреччини, за цей період було закрито понад 130 турецьких видань, а близько 160 представників медіа були ув'язнені. Міжнародні організації, які опікуються захистом прав журналістів, стверджують, що Туреччина нині є лідером за кількістю ув'язнених працівників ЗМІ.
ЗМІ в Туреччині: між самоцензурою та втратою професії (16.05.2017)
02:24
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
