Чи можна президентові ФРН Йоахімові Ґауку підписувати закони про «рятівну парасольку для євро» фонд ESM і фіскальний пакт, щоб вони набрали чинності? Чи вони не суперечать німецькому Основному закону? Такої точки зору, зокрема, дотримується Кристоф Деґенгарт. Фахівець з державного права з Нюрнберга, який разом з колишньою міністром юстиції Гертою Дойблер-Ґмелін, представницею опозиційних соціал-демократів, подав скаргу щодо обох інструментів з порятунку євро. Головний пункт критики: принципи демократії на європейському рівні та у Німеччині було вихолощено, вважає Деґенгарт. Загалом 37 тисяч громадян подали скаргу проти угоди про фонд ESM і фіскального пакту. 25 тисяч громадян долучилися до процесу.

Гучна критика

Ще один важливий момент, що викликає критику – у договорі ESM немає пункту щодо його скасування і жодного обмеження відповідальності. Рада керівників, що складається з міністрів фінансів країн-членів Євросоюзу, теоретично може підвищувати за потреби початковий капітал, і відповідно і внески окремих країн. Таким чином німецький парламент втрачає своє бюджетне верховенство.

Інґольф Перніце, фахівець з європейського та конституційного права, а також засновник Інституту Вальтера Гальштейна з європейського конституційного права у Берліні не може розгледіти жодних демократичних обмежень в ESM та фіскальному пакті. Однак, на його думку, можна поміркувати над тим, щоб долучити до процесу ухвалення рішень представників Європейського парламенту або національних парламентів окремих країн спільноти.

«Тут не йдеться про ухвалення законів або планування бюджету, а йдеться про дії уряду. Про надзвичайні заходи з метою гарантування стабільності валюти», - наголошує Перніце. Він також не бачить порушення права парламенту ухвалювати бюджет, адже у разі збільшення обсягу рятівного фонду Німеччина мусить надати на це свою згоду. Тобто вона має право накласти вето, зауважує експерт.

Так само і фахівець з європейського права Франц Майєр не бачить порушень права ухвалювати бюджет. Він представляв німецький Бундестаґ у процесі щодо тимчасового рятівного фонду EFSF, де також ішлося про права парламенту. За його словами, і ESM, і фіскальний пакт не порушують прав національних парламентів. Він також нарікає, що з приводу цієї справи вже поширено чимало нісенітниць. «Кожен може в статті 8 абзаці 5 переконатися, що відповідальність Німеччини обмежена за будь-яких умов до того, що досі домовлено. Що можна ще сказати, крім «за будь-яких умов», - запитує юрист.

Суд пояснить, що можна, а що ні

Представник скаржників Кристоф Деґенгарт воліє бачити інше рішення. Якщо Федеральний конституційний суд Німеччини послідовно вестиме свою лінію, то він муситиме сказати: «На цьому крапка», - вважає правник. Утім Деґенгарт скептично оцінює перспективи такого рішення. «Якби Конституційний суд повністю забракував би ESM та інші угоди, це було б мужнім кроком», - каже він. Однак суд у будь-якому разі має пояснити, що можна, а що ні.

Правник Перніце не вірить, що судді в Карлсруе можуть ухвалити негативне рішенння щодо фіскального пакту та ESM. На його думку, не лише з огляду на наслідки можливого рішення, а тому, що для цього просто немає підстав. «Я вважаю це повністю відповідним Конституції», - наголосив Перніце.